§ 3. Наступний етан розслідування. : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 3. Наступний етан розслідування.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Особливості провадження слідчих дій

Початковий етап розслідування часто дає можливість встано­вити наявність наслідків злочинних порушень правил охорони нав­колишнього середовища, зафіксувати сліди злочину. Однак для

повного, всебічного і об'єктивного розслідування необхідно вста­новити важливі обставини шляхом провадження різних слідчих дій, тактичних операцій.

На наступному етапі розслідування з'являються підстави для вирішення питання про винність осіб, відповідальних за порушен­ня екологічних правил, у зв'язку з чим проводиться допит обвину­вачених (підозрюваних). З метою перевірки одержаних даних по­ряд з іншими слідчими діями проводяться перевірка показань на місці, слідчий експеримент, призначаються судові експертизи.

Підготовка до допиту обвинувачених вимагає ознайомлення слідчого з даними, що стосуються додержання екологічних правил та стандартів, наприклад технічною документацією на роботу очисних споруд, положеннями, інструкціями, наказами про права і обов'язки осіб, які відповідають за дотримання правил охорони довкілля, усунення шкідливих наслідків. Особливу увагу слід приділити вивченню технічної документації, в якій зареєстрова­но аналізи води, що скидається (повітря, що викидається), у разі необхідності - проектної документації. Необхідно систематизува­ти матеріали справи: протоколи оглядів, матеріали відомчого роз­слідування тощо.

Підготовка до допиту передбачає також вивчення особи обви­нуваченого, його ставлення до виконання службових обов'язків, рівень професійной підготовки (загальної, за профілем роботи і спеціальної), пов'язаної з обслуговуванням очисних споруд. Слід мати на увазі, що суб'єктами екологічних злочинів можуть бути посадові особи (наприклад, директор, головний інженер, головний технолог, керівник цеху або дільниці), а також інші особи, які без­посередньо відповідають за встановлення та експлуатацію очисних споруд або виконують різноманітні роботи, пов'язані з транспор­туванням відходів виробництва та їх утилізацією.

При підготовці до допиту необхідно систематизувати докази щодо кожного обвинуваченого, а також вирішити питання про послідовність допиту, якщо обвинувачених декілька.

У разі, коли обвинуваченому ставиться за провину систематич­не забруднення або неодноразові викиди шкідливих відходів про­мислового характеру в атмосферу, необхідно передбачити послі­довність пред'явлення доказів за кожним епізодом.

При допиті обвинуваченого необхідно з'ясувати: обставини, що призвели до порушення правил охорони довкілля; мотиви, з яких сталося забруднення вод або повітря; осіб, які брали участь у ски­данні неочищених стічних вод тощо (крім обвинуваченого), і в зв'язку з цим роль кожного з учасників даного технологічного

процесу згідно з службовими обов'язками; форми контролю за їх діями та як він здійснювався.

У разі, коли необхідно перевірити, чи мало змогу виникнути певне явище, розвинутися або припинитися певним чином, за виз­начений відрізок часу, залишивши відповідні сліди, іноді виникає потреба в проведенні слідчого експерименту (ст. 194 КПК). При цьому слід мати на увазі, що слідчий експеримент проводиться з дотриманням правил безпеки лише для перевірки явищ, реконст­рукція яких необхідна для з'ясування окремих обставин події. По­зитивні результати можуть бути отримані шляхом перевірки та уточнення показань обвинуваченого на місці.

Розслідування злочинних порушень правил охорони навколиш­нього середовища вимагає застосування спеціальних знань з різних наукових галузей, оскільки коло об'єктів дослідження по вказаних справах дуже різноманітне. У методиці розслідування вказаних зло­чинів складається система типових експертиз, серед яких централь­не місце має посісти така, що зараз формується, - судово-екологіч­на експертиза. Ця експертиза є по суті комплексним дослідженням, що здійснюється спеціалістами в галузі екології разом з медиками, експертами-біологами, зоотехніками, ветеринарами, хіміками, гідро­логами, агротехніками, інженерами по очисних спорудах, техноло­гами виробництв, пов'язаних із шкідливими відходами, тощо.

При розслідуванні порушень правил охорони довкілля необ­хідно виходити з цілей та основних завдань, визначених Законом України від 9 лютого 1995 р. “Про екологічну експертизу”.

Метою екологічної експертизи є попередження негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природ­ного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня еколо­гічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях та об'єктах.

Головними її завданнями є: визначення ступеня екологічного ' ризику та безпеки запланованої або здійснюваної діяльності; орга­нізація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів еколо­гічної експертизи; встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарним нормам, буді­вельним нормам та правилам; оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного сере­довища, здоров'я людей і якість природних ресурсів; оцінка ефек­тивності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища та здоров'я лю­дей; підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

 

Об'єктами екологічної експертизи є проекти нормативно-пра­вових актів, передпроектні матеріали, документація на впровад­ження нової техніки, технології, матеріалів, рідин, продукції, реа­лізація яких може призвести до порушень екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середови­ща, створення загрози здоров'ю людей.

Екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах та регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Суб'єктами екологічної експертизи є: центральні органи охоро­ни навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, їх органи на місцях, їх спеціалізовані установи, організації та еколо-го-експертні підрозділи чи комісії; органи або установи охорони здоров'я, інші державні органи, місцеві Ради та органи місцевої дер­жавної адміністрації у відповідності із законодавством; громадські організації екологічної спрямованості або створені ними спеціалі­зовані формування; інші установи, організації та підприємства, у тому числі іноземні юридичні чи фізичні особи, які залучаються до проведення екологічної експертизи; окремі громадяни в порядку, передбаченому Законом України “Про екологічну експертизу” та іншими законодавчими актами.

При розслідуванні злочинних порушень правил охорони навко­лишнього середовища висновки екологічної експертизи, проведе­ної в ході відомчої перевірки до порушення кримінальної справи, служать одним з джерел відомостей про порушення встановлених правил проектування, спорудження і експлуатації тих чи інших об'єктів з точки зору екологічних вимог. Вони можуть скласти або доповнити підстави для порушення кримінальної справи.

Слід розрізняти екологічну експертизу, що проводиться у відпо­відності з положеннями Закону України “Про екологічну експерти­зу”, і судово-екологічну експертизу, яка призначається в ході слід­ства, у разі, коли для вирішення питань, що виникли перед слідчим, недостатньо відомостей висновку екологічної експертизи. На прак­тиці мають місце випадки, коли судові експертизи не призначають­ся на тій підставі, що до справи залучені висновки відповідних ор­ганів, які здійснюють контрольно-інспекційні функції, в тому числі і матеріали екологічної експертизи. Такі висновки іноді надаються спеціалістами науково-дослідних і проектних інститутів того відом­ства, що й підприємство, яким були забруднені вода або повітря.

Відомчі висновки, як і виснови державної екологічної експерти­зи, можуть розглядатись на підставі ст. 83 КПК як документи, що є джерелами, котрі містять відомості про факти, викладені абр засвід­чені відповідними спеціалістами. При призначенні судової експерти­зи по цих справах необхідно мати на увазі, що активний розвиток загальної екології як системи знань про закономірності взаємодії живих організмів із середовищем існування сприяв виникненню в її межах самостійних галузей, які вивчають окремі сторони спілкування людини з природою: екології людини (системи знань про вплив при­родних і антропогенних факторів на здоров'я людини, адаптації (і дезадаптації) її організму в умовах навколишнього середовища); інже­нерної екології (системи знань про екологічні вимоги до сучасного виробництва, досягнень науки і техніки); соціальної екології (систе­ми знань про взаємодію суспільства і природи). На відміну від галу­зей загальної екології, побудованих на природно-науковій базі, со­ціальна екологія ґрунтується на синтезі природознавства і соціології.

Предмет судово-екологічної експертизи визначається особли­востями спеціальних знань вказаних галузей екологічної науки. Об'єктами даної експертизи у широкому розумінні є навколишнє природне середовище (біосфера), її стан внаслідок впливу людини, її господарчої діяльності.

У компетенцію експертів у галузі екології входить визначення:

1) критичного рівня забруднення (КРЗ) навколишнього середо­вища для даної місцевості, перевищення якого становить небезпе­ку для здоров'я населення і стану якості середовища;

2) гранично допустимих викидів (ГДВ) шкідливих речовин у водоймища, атмосферне повітря, ґрунт та інших шкідливих впливів на природне середовище, допущених даним виробничо-госпо­дарським об'єктом;

3) гранично допустимих концентраціях (ГДК) шкідливих речо­вин у атмосферному повітрі, водоймищах, ґрунті, дійсно встанов­лених відповідними контролюючими компетентними органами;

4) стандартів якості навколишнього природного середовища, що пред'являються до діяльності виробничо-господарчих об'єктів;

5) екологічної шкоди, заподіяної у результаті порушення пра­вил охорони навколишнього середовища;

6) безпосередніх причин заподіяння екологічної шкоди;

7) чи не стали причиною події дефекти проектування, плануван­ня даного об'єкту, його експлуатації;

8) можливості уникнути порушення правил охорони довкілля;

9) чи не призвели до шкідливих екологічних наслідків чинники, що не залежать від цих порушень;

10) причин і умов, що сприяли порушенням правил охорони навколишнього середовища.

Для проведення судово-екологічної експертизи можливо залу­чати спеціалістів органів, що здійснюють державну екологічну ек­спертизу (органи Держкомгідромету, Міністерства охорони здоро­в'я та ін.), працівників судово-експертних установ Міністерства юстиції (біологів, ґрунтознавців, хіміків та ін.) з питань, що входять до їх компетенції.

У зв'язку з тим, що диспозиції ст.ст. 228 та 228і КК визначають дані злочини закінченими з моменту забруднення акваторії вод, ат­мосферного повітря, часто виникає необхідність проведення судових експртиз для встановлення самого факту і обставин такого забруд­нення визначеної території або акваторії даним підприємством, суд­ном тощо. Для вирішення таких завдань призначаються судово-тех­нічна, судово-технологічна, судово-хімічна, судова агротехнічна, судова гідрометеорологічна, судово-біологічна експертизи.

Для встановлення окремих обставин, пов'язаних з наслідками вказаних забруднень, крім перелічених можуть призначатися судо­во-медична, судово-ветеринарна, судова-іхтіологічна експертизи.

Судово-технічна експертиза призначається для оцінки технічно­го стану захисного, очисного й уловлюючого обладнання, виявлен­ня його дефектів, безпосередніх технічних і організаційних причин дефектності роботи обладнання, а також обставин, що цьому сприяли.

Судово-техпологічна експертиза вирішує питання роботи тех­нологічного обладнання (в тому числі очисного) в конкретному виробничому процесі, пов'язаному з виділенням відходів, викидів, шкідливих речовин, які потребують відповідної очистки й знеш­кодження, а також з роботою двигунів та іншого обладнання су­ден, що викликає необхідність скидання речовин.

Судово-хімічпа, судова агротехнічна, судова гідрометеорологічна експертизи призначаються для встановлення факту забруднення визначеної території або акваторії, водних джерел, підземних вод неочищеними і незнешкодженими стічними водами, викидами або відходами, що заподіяли або можуть заподіяти шкоду здоров'ю людей чи рибним запасам, а також забруднення атмосферного повітря шкідливими для здоров'я людей відходами промислового виробництва, забруднення моря речовинами, шкідливими для здо­ров'я людей або для живих ресурсів моря, або іншими відходами й матеріалами, які можуть спричинити збитки зонам відпочинку або перешкоджати іншим законним видам використання моря. З цією метою перед експертом відповідної спеціальності можуть бути поставлені такі питання:

1) чи не містять вказані проби води (повітря, ґрунту) будь-які шкідливі речовини; якщо містять, то які саме;

2) які особливості (вид, склад, тощо) вказаної речовини, що ви­явлені в даній пробі;

3) чи однакові запропоновані для експертного дослідження ре­човини, що виявлені в даному районі (просторі) й отримані зразки викидів, відходів, скидів.

Для вирішення подібних питань може призначатись також су­дова матеріалознавча експертиза нафтопродуктів, мастил та ін.

Оскільки в ході розслідування забруднення вод і атмосферного повітря треба встановити, чи не спричинило таке забруднення шкоди здоров'ю людей, у ряді випадків необхідно провести судо­во-медичну експертизу потерпілих і речових доказів для вирішення наступних питань:

1) якою речовиною і якою її кількістю (дозою) спричинено шко­ду здоров'ю даної особи;

2) яким шляхом (через дихальні органи, органи травлення, зов­нішні покриви) шкідлива для здоров'я речовина потрапила в організм;

3) чи виявлено будь-яке захворювання у даної особи і якщо так, яка його причина;

4) чи не втратила дана особа працездатності внаслідок забруд­нення водоймища (атмосферного повітря) певною речови­ною, а якщо так, то який ступінь втрати працездатності. Велике значення для встановлення факту і обставин спричинен­ня шкоди рибним запасам прісних водойм і моря має проведення судово-іхтіологічної експертизи, яка може вирішити питання:

1) які причини загибелі риби в даному районі акваторії;

2) якою речовиною викликане отруєння риби;

3) скільки часу минуло з моменту отруєння риби;

4) яку шкоду може спричинити рибним запасам забруднення даного району акваторії виявленими у воді шкідливими ре­човинами;

5) яких заходів необхідно вжити для усунення шкідливих нас­лідків, викликаних забрудненням даного району акваторії, що призвели до скорочення рибних запасів (живих ресурсів моря).

В разі необхідності встановити шкоду, заподіяну забрудненням водойм, сільськогосподарському виробництву або такому виду ресурсів моря, як морські тварини, можуть призначатись судово-зоологічна (судова зоотехнічна), судово-ветеринарпа експертизи.

Велике значення для розслідування даного виду злочинів має залучення представників громадських об'єднань до проведення окремих слідчих дій: встановлення свідків, потерпілих, охорони місця події, обстеження території й акваторії з метою виявлення

слідів злочину, його наслідків, з'ясування обставин, що сприяли порушенням правил охорони навколишнього середовища, та ін.

На наступному етапі розслідування і в заключній його стадії виникає необхідність здійснення тактичних операцій, що мають завдання встановити важливі для даної категорія справ обставини. До подібних операцій належать: встановлення функцій посадових осіб і технічного персоналу, причинних зв'язків між їх діяльністю і наслідками, що настали; визначення фізичної, матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином; з'ясування причин і умов, що сприяли порушенням екологічних стандартів і нормативів.

У ході розслідування екологічних злочинів слідчий, використо­вуючи дані криміналістичного аналізу, обставин і слідів, з'ясовує умови, що сприяли злочинним порушенням правил охорони навко­лишнього середовища, до яких можуть належати:

виробничі недоліки в забезпеченні технологічної дисциплі­ни, проектування, спорудження і експлуатації очисних споруд, використання контрольних приладів та ін;

організаційні недоліки в підготовці й підвищенні кваліфікації працівників, які відповідають за додержання екологічних правил на даному об'єкті, контроль за дотриманням цих правил та ін.; організаційно-правові недоліки, що виявляються в непов­ноті нормативної регламентації діяльності, пов'язаної з викори­станням очисних споруд;

особливості психофізиологічних властивостей осіб, відпо­відальних за дотримання екологічних правил, що призводить до їх порушення (через недостатню працездатність, відсутність швидкої реакції на умови, що швидко змінюються, тощо). На основі виявлених у ході розслідування причин і умов, що призвели до злочинних порушень правил охорони навколишньо­го середовища, слідчий вносить подання у відповідні інстанції (ст. 23і КПК). У випадках, які не припускають зволікання, таке подання вноситься до закінчення слідства, в міру встановлення причин та умов порушення екологічних правил.


<