§ 1. Криміналістична характеристика екологічних злочинів : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 1. Криміналістична характеристика екологічних злочинів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Розробка криміналістичної характеристики екологічних зло­чинів тісно пов'язана з їх класифікацією, базується на широкій си­стемі екологічного законодавства.

Відносини у сфері забезпечення екологічної безпеки в Україні ре­гулюються Законом України “Про охорону навколишнього природно­го середовища”, а також розробленими у відповідності з ним земель­ним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, охорону атмосферного повітря, охорону та використання рос­линного та тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Під час розслідування екологічних злочинів необхідно врахову­вати низку важливих положень, що містяться в законах “Про охоро­ну атмосферного повітря”, “Про тваринний світ”. “Про природно-заповідний фонд України”, “Про поводження з радіоактивними від­ходами”, “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”.

Закон “Про охорону навколишнього природного середовища” у ст. 70 встановив, що визначення складу екологічних правопору­шень та злочинів, порядок притягнення винних до адміністратив­ної та кримінальної відповідальності за їх вчинення встановлюєть­ся відповідно КпАП та КК.

Для розробки та використання окремих методик розслідуван­ня екологічних злочинів необхідно враховувати класифікацію та систему адміністративних екологічних деліктів, що передбачені відповідними нормами глави “Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охоро­ни пам'яток історії та культури” КпАП. Стосовно цього велике значення отримує той факт, що низка екологічних норм криміналь­ного закону містить адміністративну преюдицію (наприклад, ст. 85 КпАП “Порушення правил використання об'єктів тваринного світу” та ст. 161 КК “Незаконне полювання”).

У чинному КК норми, що передбачають відповідальність за злочини з ознакою екологічності, розташовано у главах: “Злочи­ни проти державної і колективної власності”, “Господарські злочи-

ни”, “Службові злочини”, “Злочини проти громадської безпеки, громадського порядку та народного здоров'я”. Очевидно, що вка­зані норми мають бути об'єднані спеціальною главою КК про еко­логічні злочини, до складу яких належать діяння, які загрожують встановленому законом режиму використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки, а також такі, що завдають шкоди навколишньому середо­вищу чи здоров'ю людини або створюють загрозу такого діяння. Криміналістична класифікація дає змогу побудувати систему ок­ремих методик розслідування стосовно предмету злочину, типових кримінальних ситуацій. При розслідуванні, наприклад порушення правил охорони рибних запасів, слідчий зустрічається з типовою си­туацією - фактом загибелі риби. Однак однотипні наслідки можуть бути результатом різноманітних дій, що кваліфікуються як незакон­не заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 162 КК), проведення вибухових робіт з порушенням правил охо­рони рибних запасів (ст. 163 КК), забруднення водойм і атмосферно­го повітря (ст. 228 КК), порушення законодавства про континенталь­ний шельф України (ст. 163' КК). Загибель риби могла статися і внас­лідок інших причин, не пов'язаних зі злочинною поведінкою.

Серед злочинів, які можуть негативно відбитися на екологічній ситуації, слід назвати також діяння, пов'язані з порушенням правил праці, техніки безпеки, пожежної безпеки (ст.ст. 218, 219, 220, 220і КК), знищенням або пошкодженням державного чи колективного майна (ст.ст. 89, 90 КК), порушенням правил поводження із речо­винами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для ото­чуючих (ст. 245і КК).

Крім того, до таких діянь можуть бути віднесені злочини, що носять екологічне забарвлення за характером наслідків, однак ма­ють не властиву для цієї групи мотивацію, зокрема корисливу (діян­ня посадової особи, що вчинила підлог чи отримала хабара за ви­конання (невиконання) службових дій, які призвели до порушен­ня екобезпеки).

Криміналістична характеристика має охопити не тільки окремі види екологічних злочинів (протизаконна порубка лісу, протиза­конне полювання, забруднення водойм), окремі їх групи (злочини у галузі охорони рослинного світу, тваринного світу, землі та ін.), а й у цілому всі діяння, що посягають на екобезпеку.

Криміналістична характеристика будується з урахуванням осо­бливостей екологічних злочинів, які виявляються в тому, що:

злочинні дії (бездіяльність) посадових осіб (керівників під­приємств, установ, організацій), а також інших осіб, які безпосередньо відповідають за встановлення та експлуатацію очис­них споруд або виконують іншу роботу, пов'язану з транспор­туванням відходів, викидів та їх знешкодженням, мають на­слідком утворення певних комплексів слідів у широкому та вузькому розумінні;

факти про вчинення вказаних злочинів відбиваються у роз­порядженнях (письмових та усних) про зміну роботи очисних установок, про доручення обслуговування механізмів некомпе­тентним працівникам тощо, виявлення і аналіз яких дають змо­гу встановити безпосередні причини порушення екологічних правил;

процес забруднення та його наслідки, що містяться у зміні фізичних, хімічних, біологічних властивостей вод, атмосфер­ного повітря, забруднення їх шкідливими для здоров'я людей відходами промислового виробництва, призводить до ство­рення слідів - наслідків забруднення, пов'язаних з порушен­ням екологічного балансу, захворюванням тощо;

своєрідність сфери створення і знаходження слідів (водної, повітряної) відбивається на їх стійкості, сприяє їх пересуванню, значному поширенню тощо.

Серед екологічних злочинів вирізняються ті, безпосереднім об'єктом яких є відносини у сфері охорони водних ресурсів, атмос­ферного повітря, передбачені ст. 228 КК “Забруднення водойм і атмосферного повітря” і ст. 228' КК “Забруднення моря речовина­ми, шкідливими для здоров'я людей або для живих ресурсів моря, або іншими відходами і матеріалами”. Вказані злочини відрізня­ються специфікою, яку необхідно враховувати під час аналізу їх криміналістичної характеристики.


<