§ 2. Початковий етап розслідування : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 2. Початковий етап розслідування

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Підставою для порушення кримінальної справи є матеріали, які свідчать про те, що пожежа сталася внаслідок підпалу або пору­шення протипожежних правил, а також заяви громадян.

Розслідування злочинів, пов'язаних з підпалом чи злочинним порушенням протипожежних правил, наслідком яких були людські жертви або значні матеріальні збитки, проводиться слідчими орга­нами.

Розслідування пожеж, не пов'язаних із вказаними наслідками, покладено на державний пожежний нагляд МВС, який є органом дізнання, порушує справи цієї категорії та проводить їх розсліду­вання.

Типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування підпалів і злочинних порушень протипожежних правил:

а) є дані про подію злочину та спосіб його вчинення, особа злочинця невідома;

б) є дані про подію злочину, проте спосіб його вчинення і

особа злочинця невідомі.

Залежно від ситуації слідчий обирає оптимальні слідчі дії, опе-ративно-розшукові заходи, а в окремих випадках - тактичні опе­рації, спрямовані на затримання злочинця, виявлення речових до­казів, встановлення документів, що відносяться до забезпечення пожежної безпеки, з'ясування причин та умов, що сприяли виник­ненню пожежі.

Первісні слідчі дії при розслідуванні пожеж:

а) огляд місця події;

б) проведення пожежно-технічної, судово-медичної, кримі­налістичної експертиз;

в) обшуки у підозрюваних осіб;

г) освідування; ґ) допити свідків.

Огляд місця події у справах про пожежі повинен проводитися негайно. До цього запрошуються як фахівці: інженер-електрик, інже-нер-будівельник (якщо є дані про те, що поширенню пожежі сприя­ли конструктивні дефекти будівництва), інженер-хімік (якщо є припущення про можливе самозаймання речовини) та інші відпо­відно до специфіки об'єкта, що оглядається, а також експерт опе­ративно-технічних підрозділів органів МВС.

В процесі огляду місця події особлива увага приділяється вив­ченню обстановки і слідів, що дає змогу з'ясувати: а) вогнище по­жежі; б) обставини, що сприяли поширенню вогню; в) час виникнення пожежі; г) її причини; ґ) засоби підпалу; д) винних; е) стан протипожежних засобів та заходів; є) характер і розміри заподія­них збитків. При огляді трупа необхідно зафіксувати позу, визна­чити ступінь обгоряння, наявність кіптяви в дихальних шляхах, слідів боротьби та ін.

Огляду місця події має передувати опитування очевидців, по­терпілих. У процесі опитування слідчий з'ясовує: коли, при яких обставинах виникла пожежа; хто перший побачив вогонь, дим; яко­го кольору вони були, як розповсюджувалось полум'я; хто із сто­ронніх осіб був на місці пожежі; хто і як гасив пожежу, чи не було в процесі горіння вибухів тощо.

При огляді місця події слідчий передусім встановлює вогнище пожежі: за характером і напрямком розповсюдження вогню (пока­зання свідків) або руйнувань, ступенем обгоряння і задимленості предметів. Температурний режим при горінні залежить від харак­теру, кількості та розташування пальних матеріалів, доступу та напрямку руху повітря, інших умов, інтенсивності горіння тих чи інших матеріалів.

Час виникнення пожежі визначають за характером руйнувань, ступенем обгоряння окремих предметів.

Причини пожежі встановлюють за слідами та речовими доказа­ми, якими є: предмети, облиті пальною рідиною, обвуглені сірники, залишки свічок, бікфордових шнурів, пляшки з-під пальних сумішей, різні пристосування, що сприяють підпалу або швидкому поширен­ню вогню, а іноді й частини одягу, документи підпалювача.

Важливо вивчити стан опалювальної та освітлювальної систем, виявити ознаки порушення протипожежних правил у процесі експ­луатації опалювальних приладів, які могли бути джерелом пожежі. Якщо внаслідок пожежі є жертви, необхідно встановити: а) в якому місці виявлено труп; б) поза трупа в момент виявлення (поза “боксера” свідчить про прижиттєвий характер ушкоджень); в) ушкодження на трупі (від високої температури, вогнестрільної рани; ушкодження, заподіяні внаслідок обвалу будівлі тощо); г) стан одягу та знайдених біля трупа предметів; ґ) наявність слідів пальної рідини на одязі і поблизу трупа (можливе свідчення само­спалення). Ці дані відображаються в протоколі огляду місця події. У процесі огляду дуже важлива координація дій слідчого і опе-ративно-розшукових працівників.

Дані, отримані внаслідок огляду, нерідко являють собою вихі­дну інформацію для організації оперативно-розшукових заходів, пов'язаних з переслідуванням злочинця по “гарячих слідах”, вста­новленням свідків, організацією системи загороджувальних заходів. При огляді місця події використовуються всі сучасні методи фіксації обстановки: фотозйомка (орієнтуюча, вузлова, детальна та ін.), відеозйомка, особливо в разі необхідності фіксації обстановки, яку важко докладно описати в протоколі огляду: протяжність те­риторії, значні руйнування тощо.

До протоколу огляду слід додати схематичний план місця події.

Допит свідків і потерпілих у справах про пожежі проводиться, як правило, після огляду місця події. Обсяг і характер питань, що з'ясовуються у свідків та потерпілих, обумовлені слідчими версія­ми, спрямованими на встановлення причин пожежі. Однак до мо­менту допиту вони не завжди бувають чітко сформульовані.

У всіх випадках виявлення пожежі у свідків і потерпілих доціль­но з'ясувати обставини:

а) що відносяться до моменту виникнення пожежі та пере­дували їй (стан протипожежних пристроїв, дотримання правил експлуатації освітлювальних і опалювальних приладів, їх тех­нічний стан, місце й час виникнення пожежі, колір полум'я, диму, його запах, поширення вогню, особи, які перебували по­близу, вибігали з будинку та ін.);

б) що с підставою для встановлення причини пожежі (стан опалювальної системи, виявлення пристосувань для підпалу, наявність декількох вогнищ пожежі, дані про недбале повод­ження з опалювальними приладами, встановлення попередніх випадків загоряння внаслідок недбалого поводження з недопал­ками, сірниками тощо);

в) що вказують на особу, винну в підпалі або порушенні про­типожежних правил (хто погрожував підпалом, кого бачили біля пожежі перед подією чи втікаючим з місця події, хто пору­шив протипожежні правила, хто останнім виходив з приміщен­ня та ін.).

Залежно від характеру слідчої версії про причину пожежі і вин­ну особу можуть з'ясовуватися й інші питання. Зокрема, при пе­ревірці версії про підпал: чи не було погроз відносно підпалу, з ким перебуває у неприязних стосунках потерпший, хто конкретно підоз­рюється, як поводив себе підозрюваний до пожежі та після неї, кого бачили поблизу місця пожежі тощо.

За наявності даних про те, що причиною пожежі є порушення протипожежних правил, слідчий з'ясовує у допитуваних: чи не було порушення правил з боку підозрюваних осіб, який стан облад­нання (опалювального, освітлювального), режим зберігання само­займистих і легкозаймистих речовин, стан протипожежної охоро­ни на об'єктах та ін.

 

Призначення експертиз. Найчастіше у справах про пожежі при­значається пожежно-технічна експертиза, яка проводиться по­жежно-випробувальними станціями УПО МВС України і праців­никами УПО УВС областей.

За допомогою пожежно-технічної експертизи з'ясовуються: а) джерело виникнення вогню і шляхи його поширення; б) технічні причини пожежі; в) несправність протипожежної техніки і причи­ни її виникнення, г) чи можливе загоряння певної речовини з тих чи інших причин (від іскри, недопалка); ґ) чи можливе самозаймання певної речовини залежно від конкретних умов; д) чи не було корот­кого замикання; е) чи правильно змонтовані та експлуатувались опалювальні та освітлювальні прилади; є) чи можливе спалахуван­ня певного матеріалу від вказаного джерела з відомої відстані; ж) які пожежонебезпечні властивості має та чи інша речовина; з) чи всі заходи пожежної безпеки були дотримані при виконанні певних робіт; й) причини, що сприяли виникненню і поширенню пожежі, та заходи щодо їх запобігання.

Якщо на місці події знайдено труп, призначається судово-медич­на експертиза, яка вирішує наступні питання: а) причина смерті; б) час настання смерті; в) характер і походження ушкоджень на трупі; г) чи викликані ушкодження обвалом частин будівлі, що горіла; ґ) прижиттєве чи посмертно спричинені вогнем ушкодження та ін.

Для з'ясування складу предметів, які згоріли, і виявлених речовин, їх властивостей, інших питань, що мають значення для розслідуван­ня, призначається судово-хімічна експертиза. На її розв'язання залеж­но від обставин, що з'ясовуються, можуть бути поставлені наступні запитання: а) чи не містять попіл, зола та обвуглені залишки домішок пального; б) чи немає на предметах, вилучених з місця пожежі, слідів пальних речовин; в) що являла собою речовина спаленого предмета за даними дослідження золи чи обвуглених залишків; г) що являє собою вміст вогнища пожежі; ґ) чи могло виникнути самозаймання речовини, що знаходилася на місці пожежі, та при яких умовах; д) чи схожа речовина, виявлена на місці пожежі (пальні матеріали), на ре­човину, вилучену під час обшуку у підозрюваного.

У слідчій практиці мають місце випадки, коли результати судо­во-хімічної експертизи щодо складу досліджуваної золи спростову­ють заяви матеріально відповідальних осіб про майно, що згоріло, його характер і сприяють викриттю розкрадань державного або колективного майна. Так, дослідження золи, надісланої на судово-хімічну експертизу у справі про підпал промтоварного магазину, спростувало заяву завідувача магазином про те, що згоріло близь­ко 300 м натурального шовку в рулонах. Дані судово-хімічного дослідження вказували на те, що.зола за своїм характером І поход­женням є продуктом згоряння бавовняної тканини і гумового взуття.

При розслідуванні підпалів і порушень протипожежних правил широко використовуються також висновки дактилоскопічної, тра-сологічпої, судово-балістичної, почеркознавчої експертиз.

Криміналістична експертиза, що призначається у справах про по­жежі, вирішує такі питання: а) встановлення особи за слідами пальців рук і босих ніг; б) ідентифікації взуття за слідами, зброї - за стріля­ними кулями і гільзами, особи - за почерком (записки, залишені на місці події); відновлення змісту документів, що згоріли, тощо.

Обшук повинен бути проведений своєчасно і ретельно. В процесі обшуку слідчий може виявити знаряддя і засоби підпалу, взуття, в яко­му підпалювач був на місці події, рушник, ганчірки, одяг зі слідами пальних речовин, залишки тканин або частини предметів, знайдених на місці підпалу. Під час обшуку можуть бути знайдені пляшки з паль­ними рідинами; листи з погрозами підпалу або такі, які свідчать про неприязні стосунки, та інші матеріали. Обшуку в приміщенні передує особистий обшук підозрюваного: кишень одягу, взуття, де можуть бути сліди пальних речовин, кіптява, сажа або сліди дії вогню. На вияв­лене в ході обшуку майно підозрюваного в підпалі накладається арешт з метою забезпечення відшкодування матеріальних збитків.

Відповідно до ст. 193 КПК підозрюваний може бути підданий освідуванню з метою виявлення на ньому слідів обпалення або пальних речовин.


<