§ 3. Наступний етап розслідування : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 3. Наступний етап розслідування

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Призначення судових експертиз. Поряд із судовогмедичною експертизою по справах даної категорії частіше за все призна­чається автотехнічна, судово-біологічна, трасологічна і судово-хімічна експертизи.

Відповідно до Інструкції про організацію проведення судових експертиз у науково-дослідних судово-експертних закладах Мініс­терства юстиції України на розгляд судової автотехнічної експерти­зи ставляться питання, спрямовані на встановлення:

а) технічного стану транспортних засобів (які несправності, що загрожують безпеці руху, має система, механізм, вузол да­ного транспортного засобу; коли - до ДТП або в процесі її розвитку - виникли дані несправності; яка причина відмови даного механізму, системи транспортного засобу; чи є причин­ний зв'язок між даною несправністю і наїздом, перекиданням,

сутичкою; чи мав водій технічну можливість запобігти події при наявності даної несправності, та ін.);

б) дії учасників події (як повинен був діяти водій у дорожніх обставинах, що склалися, з метою забезпечення безпеки руху; чи мав водій технічну можливість запобігти наїзду, зіткненню, пе­рекиданню з моменту виникнення небезпеки для руху; чи відпо­відали дії водія технічним вимогам Правил дорожнього руху;

в) параметрів механізму дорожньо-транспортної події (швид­кість транспортного засобу при даній довжині слідів гальмуван­ня; допустима швидкість транспортного засобу при умовах видимості дороги; допустима швидкість транспортного засобу на заокругленні дороги даного радіусу; яке було взаємне роз­ташування транспортного засобу і пішохода в різні моменти ДТП; взаємне розташування транспортних засобів у момент зіткнення; який з транспортних засобів у момент зіткнення сто­яв, а який рухався, та ін.).

Крім того, перед автотехнічною експертизою можуть ставити­ся питання, пов'язані з дослідженням на основі спеціальних авто-технічних знань дорожньої обстановки (визначення значень пара­метрів і коефіцієнтів, що характеризують рух транспортних засобів та інших об'єктів на місці події; умови видимості і оглядовості з місця водія в момент події за даними про дорожню обстановку і результатами огляду; які обставини, що відносяться до дорожньої обстановки, сприяли або могли сприяти виникненню ДТП, та ін.). Можливості автотехнічної експертизи багато в чому залежать від наданих на дослідження матеріалів, її особливістю є те, що поряд з речовими доказами як об'єкти можуть використовуватися фак­тичні дані, одержані слідчим при проведенні слідчих дій. Тому ра­зом з постановою про призначення автотехнічної експертизи на­правляються (залежно від поставлених питань) протокол огляду місця події зі схемою і фототаблицями, протокол огляду транспор­ту, протокол відтворення обстановки і обставин події, протоколи допитів водіїв і очевидців, висновки інших експертиз (зокрема су­дово-медичної) та ін.

Судово-біологічна експертиза призначається для дослідження виявлених на місці події або на транспортному засобі слідів крові, волосся та інших об'єктів біологічного походження.

При розслідуванні дорожньо-транспортних подій досить часто виникає необхідність проводити криміналістичні експертизи, серед яких слід виділити трасологічну експертизу (в тому числі цілого по частинах), дактилоскопічну і техніко-криміналістичну експертизу документів. По слідах протекторів шин, слідах на транспортнему засобі і одязі потерпілого трасологічна експертиза встановлює: конкретний транспортний засіб, що брав участь в події; його тип, модель (групову належність); напрямок руху; механізм слідоутво-рення; послідовність виникнення слідів та ін.

Трасологічна експертиза цілого по частинах призначається у випадках виявлення на місці події осколків розсіювачів фар, уламків деталей і виявлення транспорту зі схожими пошкодженнями (роз­трощене скло фари, відсутня частина деталі). Досліджуючи лінії розлому, їх рельєф, структуру і склад частин, експерт може встано­вити, чи не складали раніше одне ціле частини транспортного за­собу і уламки (осколки), виявлені на місці події.

Якщо виникають сумніви щодо особи, яка керувала транспор­том у момент події, призначається дактилоскопічна експертиза, яка по слідах рук, виявлених на держаках управління, ідентифікує кон­кретну людину.

У ході техніко-криміналістичної експертизи документів, які мо­жуть вилучатися у водія, потерпшого, на транспортному підприємстві, вирішуються питання щодо їх справжності або підробки, початково­го змісту (наприклад, якщо вони були пошкоджені, залиті речови­ною, що фарбує).

Судово-хімічпа експертиза дає можливість визначити якісний і кількісний склад хімічних елементів, що містяться в речовині, яка досліджується; однорідність паливно-мастильних матеріалів, на­фтопродуктів, рідкого і сипкого вантажу, лакофарбувального по­криття, волокон тканин, виявлених на місці події, постраждалому і на транспортному засобі.

Для вирішення найбільш складних, загальних для експертів різ­них спеціальностей питань призначаються комплексні експертизи. У випадках наїзду (переїзду) комплексна судово-медична і трасологічна експертиза допомагає вирішити питання про механізм виникнення ушкоджень на тілі потерпшого. При зіткненні транспортних засобів для вирішення питань про їх взаємне розташування в момент події призначається комплексна судово-автотехнічна і трасологічна екс­пертиза. Питання про місцеперебування в транспорті кожної із осіб може бути вирішене в процесі проведення комплексної судово-медич­ної, трасологічної і судово-автотехнічної експертизи.

Відтворення обстановки і обставин події (слідчий експеримент). Ця слідча дія є досить поширеною при розслідуванні злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху. Вона найчастіше про­водиться з метою встановлення:

   1) можливості сприйняття будь-якого факту або явища (нап­риклад, чи міг водій у конкретних умовах місця і часу бачити перешкоду; чи могли учасники ДТП чути звукові сиг­нали, шум транспорту; яка видимість і оглядовість з місця водія; чи міг свідок з певної відстані впізнати особу, яка пе­ребувала за кермом);             :

2) можливості здійснення певної дії в даних обставинах (роз­вороту, повороту транспорту на конкретній ділянці дороги; гальмування автомобіля; наявності чи відсутності у водія професійних навиків, необхідних для управління і обслугову­вання транспорту);

3) можливості існування якого-небудь явища (наприклад, рапто­вого виникнення несправності певної системи чи деталі транс­портного засобу в даних умовах; заносу транспорту; само­вільного скочування транспортного засобу з ухилу; осліплен­ня водія світлом фар);

4) окремих елементів механізму злочинного порушення правил безпеки дорожнього руху (наприклад, можливості утворен­ня слідів на дорожньому полотні при певному розташуванні учасників події).

Особливу увагу при проведенні слідчого експерименту з рухо­мим транспортом слід звертати на забезпечення безпеки його учас­ників і оточуючих осіб. Тому до проведення слідчого експеримен­ту слідчий визначає: мету; допустимість експерименту у конкретних дорожніх умовах; відсутність у транспортного засобу несправнос­тей, що загрожують безпеці руху; зміст дослідів; порядок їх про­ведення; заходи щодо забезпечення безпеки; необхідні науково-технічні засоби. До участі в експерименті завжди доцільно залучати експерта-автотехніка, а в деяких випадках - і інших спеціалістів (судового медика, криміналіста).

Інші слідчі дії. При необхідності по справах даної категорії мо­жуть бути проведені виїмки (одягу потерпілих, документів водія чи підприємства, за яким закріплений транспорт, документів, що ха­рактеризують його технічний стан), пред'явлення для впізнання (трупа, предметів, що належать учасникам події, транспортного засобу, водія), очні ставки (між свідком і водієм, між водіями).

Важливе значення має допит обвинуваченого, в ході якого слід прагнути до одержання максимально докладних і конкретних по­казань щодо дорожньої обстановки, швидкості руху транспорту, його технічного стану, способу вчинення злочину, дій водія, спря­мованих на запобігання події, дій інших учасників події, фізично­го стану водія, його дій після закінчення події (чи допомагав пост­раждалому, чи не знищував сліди) та інші обставини злочинного порушення правил безпеки дорожнього руху.


<