§ 1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Злочинні порушення правил безпеки дорожнього руху характери­зуються широкою розповсюдженністю і мають підвищену суспільну небезпеку. Щороку в Україні скоюється в середньому 40 тис. дорож­ньо-транспортних подій, внаслідок яких гине 7 тис. людей і десятки тисяч одержують поранення. Тому боротьба зі злочинами даного виду є важливим елементом забезпечення громадського порядку.

Кримінальна відповідальність за дорожньо-транспортні події передбачена ст. 215 КК (“Порушення правил безпеки руху та екс­плуатації транспорту особами, які керують транспортними засоба­ми”), ст. 2152 (“Випуск в експлуатацію технічно несправних транс­портних засобів”), ст. 2154 (“Допуск до керування транспортними засобами водіїв, які перебувають у стані сп'яніння”) і ст. 2155 КК України (“Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху”).

Дорожньо-транспортною подією називається злочинне пору­шення правил безпеки руху і експлуатації автотранспорту, трамваїв, тролейбусів, тракторів, самохідних машин та інших механічних транспортних засобів, внаслідок якого завдані легкі, середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження чи насту­пила смерть потерпілого.

Відповідно до п. 7 Правил обліку дорожньо-транспортних подій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №595 від З серпня 1993 р., не підлягають обліку події:

а) з участю тракторів, інших самохідних машин і механізмів у разі виконання ними основних виробничих операцій, для яких вони призначені (оранка, прокладання траншей, скирдування, збирання врожаю, лісозаготівля, встановлення щогл, опор та ін.);

б) які виникли внаслідок стихійного лиха;

в) які виникли внаслідок порушення водієм техніки безпеки і правил експлуатації транспортних засобів за відсутності водія за кермом (загеуск двигуна за допомогою пускового держаку та ін.);

г) пожежі на рухомих транспортних засобах, виникнення яких не пов'язане з їх технічною несправністю. Обліком і аналізом дорожньо-транспортних подій тільки з ма­теріальними збитками без постраждалих (по цих фактах кримі­нальні справи не порушуються, і, відповідно, до державної стати­стичної звітності вони не включаються) займаються чергові части­ни органів внутрішніх справ і підрозділи дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції.

Дорожпьо-трапспортпі події досить різноманітні. Залежно від механізму події вони поділяються на:

1) зіткнення транспортних засобів один з іншим (при зустрічно­му рухові, попутному рухові і бокові зіткнення);

2) наїзд транспортного засобу (на пішохода, нерухомий транспор­тний засіб, перешкоду, велосипедиста, гужовий транспорт);

3) перекидання транспортного засобу (що буває порівняно рідко - при повороті на великій швидкості чи наїзді при повороті правим боком на узбіччя). В цілому ж ці три види складають більшу частину всіх дорожньо-транспортних подій;

4) падіння пасажира з транспорту;

5) інші дорожньо-транспортні події, що звичайно стають на­слідком грубого порушення правил руху чи експлуатації транс­портних засобів самими постраждалими (падіння транспорту в урвище, з моста тощо).

Для формування методики розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху і здійснення планування по цій категорії кримінальних справ важливе значення мають такі елемен­ти криміналістичної характеристики, як дані про способи їх вчи­нення, обстановку дорожньо-транспортних подій, інформація про типові сліди, особу злочинця, а також особу потерпілого.

Розглядаючи способи вчинення злочинів даного виду, треба зазначити, що дорожньо-транспортні події належать до необереж­них злочинів, тобто вчиняються внаслідок злочинної самовпевне­ності або злочинної недбалості. Злочинні порушення правил без­пеки дорожнього руху є наслідком різноманітних недозволених дій або невчинення дій з боку суб'єктів цього виду злочинів.

Як свідчить статистика, найчастіше дорожпьо-трапспортні події виникають внаслідок порушень, що припускаються водієм тран­спортних засобів: перевищення встановленої швидкості руху; недо­тримання правил обгону, повороту і рядності; наїзд на смугу зустрічного руху; порушення правил проїзду перехресть; недотриман­ня безпечної дистанції руху; перевезення пасажирів у непристосо-ваному для цього транспорті; неправильне завантаження і укріп­лення вантажу на транспорті; недотримання сигналів світлофору; виїзд на завідомо технічно несправному транспорті; порушення пра­вил руху по залізничних переїздах тощо. Особливо небезпечним і в той же час дуже розповсюдженим порушенням є управління транс­портним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, бо у водія при цьому значно уповільнюється реакція, слабшає ува­га, неадекватно сприймається і оцінюється дорожня обстановка.

Дорожньо-трапспортпі події можуть відбуватися внаслідок не­правомірних дій пішоходів, пасажирів: перехід проїжджої частини перед рухомим транспортом; рух уздовж проїжджої частини доро­ги; перехід проїжджої частини у не визначених для переходу місцях; недотримання дорожніх знаків і сигналів світлофору; ігри дітей і під­літків на проїжджій частині дороги; посадка і висадка пасажирів під час руху транспорту; їзда на підніжках; поява на проїжджій частині пішоходів, проїзд на транспорті пасажирів у стані сп'яніння тощо.

У таких випадках, якщо при цьому водій не порушив правил до­рожнього руху, кримінальна відповідальність для нього не наступає.

Робітники автопідприсмств, відповідальні за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів (диспетчери, механіки, завіду­ючі гаражами), можуть вчиняти протиправні дії (бездії), що також призводять до дорожиьо-транспортних подій: випуск на лінію тех­нічно несправного транспорту (із зіпсованою гальмовою системою, несправним кермовим управлінням, двигуном тощо); неякісний ремонт транспортного засобу; порушення порядку технічного ог­ляду транспорту; неприйняття заходів щодо запобігання експлуа­тації технічно несправного транспорту; порушення правил контро­лю за виходом транспорту на лінію; допуск до управління транс­портним засобом особи, яка не має або позбавлена прав водія, чи такої, що перебуває в стані сп'яніння; грубе порушення режиму роботи водія.

Дорожньо-транспортні події можуть бути наслідком злочинних порушень правил, норм і стандартів особами, відповідальними за бу­дівництво, ремонт або утримання доріг, вулиць, дорожніх споруд: не­відповідність параметрів дороги стандартам, що забезпечують без­печний рух; несвоєчасний ремонт дорожнього полотна; відсутність належного контролю за станом доріг, вулиць, мостів, залізничних переїздів; неякісний ремонт доріг і дорожніх споруд; порушення пра­вил проведення ремонтних робіт (відсутність огорожі, попереджу­вальних знаків та ін.); недостатня освітленість вулиць тощо.

Інколи дорожньо-транспортні події можуть статися у резуль­таті випадкового збігу обставин, що не могли бути передбаченими учасниками руху (несправність транспорту, що виникла зненаць­ка, розрив камери та ін.).

Важливе криміналістичне значення мають дані, що характери­зують обстановку злочинних порушень правил безпеки дорож­нього руху (місце, час та інші обставини). Дорожня обстановка ста­новить складну сукупність умов, при яких відбувається рух на пев­ній ділянці дороги чи вулиці. Вона включає в себе як статичні, так і динамічні елементи.

До статичних елементів дорожньої обстановки належать пла­нування доріг і вулиць, їх технічні характеристики, профіль, шири­на проїжджої частини, тип і стан дорожнього покриття, наявність засобів автоматичного і іншого регулювання дорожнього руху, огорож, розмітки, дорожніх знаків, зупинок міського транспорту, освітлення проїжджої частини в темний час доби, будови, споруди і зелені насадження, розміщені поруч з дорогою, тощо.

Значний вплив на виникнення і розвиток дорожньо-транспор­тної події справляють динамічні елементи дорожньої обстановки: інтенсивність і швидкість руху машин і пішоходів, переміщення інших об'єктів по дорожньому полотну, поведінка пішоходів і во­діїв транспорту, зміна сигналів регулювання руху, маневри руху автомашин, оглядовість, видимість та ін. Всі ці чинники мають вра­ховуватися водієм при управлінні транспортним засобом.

Час (року, доби) також може бути передумовою формування аварійної дорожньої обстановки. Досить часто злочинні порушен­ня правил безпеки дорожнього руху відбуваються в години “пік” (коли рух найбільш інтенсивний), при несприятливих погодних умо­вах (ожеледь, дощ, туман), у темний час доби.

Дорожньо-транспортна подія є складною і динамічною систе­мою взаємодії різноманітних об'єктів, таких як транспортні засо­би, дорога, предмети дорожньої обстановки, водій, пішохід, внас­лідок чого утворюються багаточисельні сліди, типові для даного виду злочинів. Це можуть бути сліди гальмування колес, крові, волочіння потерпілого, його речі, відбитки бампера або протекто­ра на одязі потерпілого, ушкодження і травми, одержані водієм, пасажирами, пішоходами, частки фарби, скло фар, лобового скла та бокових дзеркал, плями мастила, палива, антифризу, відламані деталі транспортних засобів, частини вантажу, що перевозиться, сліди пошкоджень на самих транспортних засобах, а також зміни, які виникли внаслідок їх неякісного ремонту, пошкодження назем­них споруд, волокна тканини, волосся, сліди рук тощо. Аналіз і дослідження даних слідів сприяють встановленню інших елементів криміналістичної характеристики злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху.

Дані про особу злочинця також мають важливе значення для виз­начення багатьох обставин дорожньо-транспортної події. При вив­ченні особи водія встановлюється його вік, фахова підготовка, на­явність чи відсутність практичних навиків, стаж роботи, стан здо­ров'я, наявність фізичних вад або захворювань, тривалість і характер роботи до моменту події. Зокрема, велика кількість дорожньо-транс­портних подій учиняються особами зі стажем водіння до п'яти років, оскільки вони ще не володіють достатніми навиками управління транспортом і у той же час виявляють зайву самовпевненість.

Інколи дії порушників правил безпеки дорожнього руху детер­мінуються особливостями їх фізичного і психологічного стану. Тому виникає необхідність дослідити поведінку водія на роботі і в по­буті, з'ясувати, чи не порушував він раніше правил дорожнього руху, його стосунки з потерпілим. Значна кількість дорожньо-транспортних подій скоюється через провину водіїв, які перебува­ють у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння.

В зв'язку з тим, що дії потерпшого є важливим елементом ме­ханізму дорожньо-транспортної події, а деякі з них порушують правила дорожнього руху, необхідно враховувати стан здоров'я по­терпілого, його вік, фізичні і психічні характеристики, наявність зах­ворювань зору, слуху, з'ясувати, чи не перебував він у стані алко­гольного або наркотичного сп'яніння.


<