§ 1. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 1. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Грабежі і розбої є тяжкими злочинами. При їх вчиненні зло­чинці прагнуть заволодіти матеріальними цінностями та (або) спричинити шкоду здоров'ю потерпілого. Тому криміналістична характеристика цих злочинів охоплюється їх основними схожими особливостями. Законодавець розмежував грабежі і розбої, вихо­дячи з міри небезпеки насильства, застосованого при їх вчиненні.

Особам, які вчиняють грабежі і розбої, притаманні цинізм, зух­валий і нахабний характер злочинних дій. Такі злочини звичайно вчиняються в присутності очевидців у парках, на вокзалах, у гро­мадському транспорті, кафе та інших громадських місцях. При цьому злочинці розраховують, що очевидці не перешкоджатимуть злочинові, боячись наразитися на напад. Вчиняючи грабіж чи роз­бійницький напад, злочинці враховують певні обставини (місце події, риси, властиві особі потерпілого, характер майна, яким пе­редбачається заволодіти) і визначають спосіб, час, знаряддя і засо­би, які можуть бути використані під час нападу.

Характерною особливістю розбійницького нападу в останні роки є те, що такі злочинні акції, як правило, здійснюються гру­пою, що робить звичайні способи їх вчинення більш витонченими, досконалими і результативними для злочинців. При цьому нерідко використовуються різноманітні види сучасної вогнепальної зброї, найновіші технічні засоби, інструменти та інші засоби ураження. Так, приймаючи рішення про напад на інкасатора чи касира, зло­чинці визначають спосіб вчинення злочину: вивчають шлях пере­сування інкасаторів чи касирів з грошовими коштами, старанно аналізують наявність охорони, визначають найбільш зручні ді­лянки, де можна вчинити напад, передбачають шляхи відступу чи від'їзду, планують способи схову й реалізації викрадених матері­альних цінностей. Якщо напади вчиняються на власників жилих приміщень, у яких є матеріальні цінності, то способи їх вчинення частіше за все пов'язані зі сферою діяльності власників майна (бізнес- менів, працівників торгівлі та ін.), видом і особливостями предме­та посягання, його споживчою вартістю, характерними рисами і кримінальними навичками злочинців.

Отже способи вчинення грабежів і розбоїв є різноманітними і злочинці обирають у кожному конкретному випадку той чи інший спосіб залежно від конкретних обставин. На відміну від деяких ін­ших злочинів грабежі і розбої мають одномоментний характер, тому успіх розслідування в основному залежить від того, чи зумів слідчий повною мірою використати інформацію, яку він одержав на першій стадії розслідування, від його вміння працювати з мате­ріальними джерелами, доказами. Тому істотного значення в струк­турі криміналістичної характеристики набуває встановлення таких обставин:

а) час і місце вчинення грабежу чи розбійницького нападу, наявність очевидців, у чому виразилося насильство, які знаряд­дя було використано;

б) хто став жертвою нападу, його стан здоров'я і тяжкість тілесних ушкоджень;

в) які матеріальні цінності викрадено, їх індивідуальні особ­ливості та споживча вартість;

г) хто вчинив грабіж або розбійницький напад, їх зовнішні ознаки та інші прикмети, роль кожного у вчиненні злочину; ґ) які обставини сприяли вчиненню злочину.


<