§ 3. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування податкових злочинів : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 3. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування податкових злочинів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

1. Криміналістична характеристика злочинів

Склад вказаного виду злочину визначений ст. 1482КК. Об'єктом злочинного посягання даного виду є суспільні податкові відносини, які виникають у процесі економічної діяльності і покликані сприя­ти нормальному функціонуванню податкової системи держави.

Під податком, збором, іншим обов'язковим платежем (далі — податок) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідно­го рівня або державного цільового фонду, який здійснюється плат­никами у порядку і на умовах, визначених законодавчими актами.

Згідно з чинним законодавством об'єктами оподаткування є доходи (прибутки), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), майно юридичних та фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законодавчими актами України.

Податки та інші обов'язкові платежі поділяються на загально­державні та місцеві. Стаття 14 Закону України “Про систему оподат­кування” виділяє загальнодержавні податки, до яких, зокрема, нале­жать податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибу­ток підприємства, податок на доходи фізичних осіб, плата за землю, збір за спеціальне використання природних ресурсів тощо. Перелік місцевих податків і зборів визначений у ст. 15 цього Закону. До них, зокрема, належать податок з реклами, комунальний податок, готель­ний збір, збір за парковку автотранспорту, ринковий збір та ін.

Ухилення від сплати податків як корисливий злочин характери­зується наявністю взаємопов'язаних ознак: а) діянням у вигляді ухилення від .сплати податків; б) злочинними наслідками (спричи­нення шкоди державним інтересам у вигляді значних, великих та особливо великих збитків); в) наявністю прямого причинного зв'яз­ку між діянням і наслідками, що настали. Податкове законодавство визначає порядок і строки сплати відповідного податку. Діяннями

з ухилення від сплати податків є: неподання податкових декла­рацій; приховування об'єктів оподаткування; заниження вартості об'єктів оподаткування.

Неподання податкових декларацій характеризується тим, що посадові особи суб'єкта підприємницької діяльності І фізичні осо­би у встановлений законом строк не подають до територіальних податкових адміністрацій відповідні податкові декларації та роз­рахунки, маючи на меті ухилення від сплати податків. Прихован­ня об'єктів оподаткування виражається в тому, що посадові особи суб'єкта підприємницької діяльності і фізичні особи не сплачують податки та інші неподаткові платежі, які вони відповідно до чин­ного законодавства повинні були внести до бюджету. Заниження об'єктів оподаткування характеризується частковою несплатою податків та неподаткових платежів.

На платників податків покладається відповідальність за пра­вильне обчислення, своєчасність сплати податків і дотриманння законодавства про оподаткування, за порушення якого в залеж­ності від ступеня суспільної небезпеки і розміру спричинених мате­ріальних збитків передбачається адміністративна відповідальність (ст. 164і КпАП “Ухилення від подання декларації про доходи”, ст. 165і КпАП “Ухилення від реєстрації в органах Пенсійного фон­ду України, Фонду соціального страхування України платників обов'язкових страхових внесків та порушення порядку обчислен­ня і сплати внесків на соціальне страхування”) або кримінальна відповідальність за ст. 1482 КК.

За ухилення від сплати податків до кримінальної відповідаль­ності притягуються посадові особи суб'єктів підприємницької діяльності (підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності), на які згідно із законодавством покладено обов'язок ведення бухгалтерського обліку та складання звітів про фінансово-господарську діяльність, подання податкових декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням, сплатою податків до бюд­жету (керівники підприємств, їх заступники, головні бухгалтери та виконуючі їх обов'язки). Суб'єктом злочину, що розглядається, можуть бути також фізичні особи.

У системі елементів криміналістичної характеристики слід ви­ділити способи ухилення від сплати податків. У практиці розсліду­вання і криміналістичних публікаціях визначилось понад п'ятдесят способів вчинення таких злочинів. Однак вони недостатньо система­тизовані за видами податків, суб'єктами злочину та іншими підста­вами, які дозволяють більш ефективно використовувати відомості про способи вчинення злочинів у їх розслідуванні.

Одним з основних критеріїв систематизації таких способів є особ­ливості виду податку, пов'язаного з певною сферою діяльності, ти­повою обстановкою і умовами досягнення злочинного результату. Виходячи з цього критерію, способи ухилення від податків можна систематизувати за чотирма основними групами.

І. Способи, загальні для усіх видів податків.

1. Неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій, розрахунків по них (усі види податків).

2. Недоплата податків.

3. Пред'явлення у податкову адміністрацію неправдивих відо­мостей про тимчасове припинення або неведення господарської діяльності.

4. Проведення значної кількості операцій на велику суму з по­дальшою ліквідацією підприємства без сплати податків.

5. Вчинення розрахунків по господарських операціях через до­датково відкриті рахунки.

II. Способи приховання валового доходу.

6. Невключення оподатковуваного обігу бартерних операцій (податок на прибуток, податок на додану вартість, інноваційний фонд та ін.).

7. Проплата однією організацією за іншу в рахунок взаємних вимог (за третю особу).

8. Оформлення фіктивних документів про передачу товару на зберігання або повернення прийнятого на реалізацію товару.

9. Завищення даних про ціну придбаного товару, продукції.

10. Неоприбуткування отриманої виручки від проданого това­ру, виконаних робіт, наданих послуг.

III. Способи ухилення від сплати податку па прибуток.

11. Завищення витрат, віднесених на собівартість товарів, робіт, послуг.

12. Невключення до обсягу оподатковуваного прибутку грошо­вих коштів, отриманих від проведення позареалізаційних операцій (товарний, комерційний, фінансовий кредит).

13. Невключення до обсягу оподатковуваного прибутку грошо­вих коштів, отриманих від здачі майна в оренду.

14. Заниження суми балансового прибутку під виглядом відра­хувань до благодійних фондів та інших організації, що користу­ються пільгами при оподаткуванні.

15. Внесення до звітності завищених даних про частку інозем­ного капіталу (інвестицій) в статутному фонді підприємств з іно­земними інвестиціями.

16. Фальсифікація даних про наявність на підприємстві праці­вників, які мають пільги з податку на прибуток.

 

IV. Інші види податків.

17. Завищення на підприємстві кількості певної категорії працівни­ків, які користуються податковими пільгами (прибутковий податок).

18. Здійснення розрахунків з працівниками підприємства в на­туральній формі (комунальний податок, платежі до різних фондів, соцстраху).

19. Невключення до штатного розкладу фактично працюючих на підприємстві осіб.

20. Неподання даних про наявність у власності підприємства транспортних засобів (податок на транспортні засоби).

21. Продаж без дорожнього збору паливно-мастильних матері­алів кінцевому споживачеві (шляховий збір).

22. Продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів без ма­рок акцизного збору (акцизний збір).

23. Фальсифікація митних декларацій імпортерами — платни­ками акцизного збору (акцизний збір).

24. Фальсифікація даних про кількість виробленої продукції під­приємствами — виробниками підакцизної продукції (акцизний збір).

2. Розслідування злочинів

Під час розслідування ухилень від сплати податків необхідно встановити низку обставин.

1. Факт ухилення від сплати податків.

2. Відомості про суб'єкта підприємницької діяльності (наймену­вання, місцезнаходження, вид діяльності, структура, його цілі й зав­дання).

3. Підстави і дотримання встановленого порядку реєстрації суб'єкта господарської діяльності.

4. Дотримання порядку, встановленого для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності у територіальних органах податкової адміністрації та інших установах.

5. Відповідність діяльності, що виконується господарюючим суб'єктом, статуту.

6. Відомості про майно підприємства, наявність розрахункових рахунків в установах банку і рух грошових коштів.

7. Характер і зміст операцій, що виконуються.

8. Місце, час, мета, спосіб злочинної діяльності.

9. Звітний період, за який вчинено ухилення від сплати податків.

10. Розмір прихованих доходів (прибутків) і несплачених по­датків, інших платежів по окремих звітних періодах, видах податків, загальний розмір спричинених державі матеріальних збитків.

11. Найменування і зміст нормативних актів, положення яких були порушені при вчиненні злочину.

12. Коло осіб, які брали участь у виконанні конкретної фінан­сово-господарської операції (як суб'єкт даного злочину, так і інші особи), їх посадові та функціональні обов'язки.

13. Діяння, що виконувались конкретними особами при здійс­ненні фінансово-господарських операцій і здійсненні ухилення від сплати податків.

14. Ознаки інших злочинів, що є в діяннях вказаних осіб (ха­латність, посадовий підлог, шахрайство з фінансовими ресурсами та ін.).

15. Професійна та кримінальна характеристика осіб, які брали участь у діяльності господарюючого суб'єкта.

16. Обставини, що сприяли вчиненню злочину. ' При порушенні справ про ухилення від сплати податків мож­ливі дві групи слідчих ситуацій.

До першої належать ситуації, при яких початкові дані про вчи­нений злочин отримані: а) внаслідок проведеної документальної перевірки працівниками територіальної податкової адміністрації; б) внаслідок оперативно-розшукових заходів підрозділів податкової міліції; в) внаслідок спільних заходів податкової міліції та відділу документальних перевірок територіальної податкової адміністрації.

До другої групи входять ситуації, в яких інформація про вчи­нення злочинів отримана внаслідок розслідування інших злочинів.

Перша група являє собою типові ситуації, які найчастіше зуст­річаються в практичній діяльності і є більш сприятливими для роз­слідування. В таких ситуаціях слідчий вирішує наступні завдання: а) вивчення отриманих первинних матеріалів; б) документальне підтвердження виявлених фактів порушення податкового законо­давства; в) забезпечення виконання цивільного позову та можли­вості конфіскації майна; г) перевірку актів перерахування грошо­вих коштів, не відображених у звіті підприємства; ґ) виявлення та вилучення матеріальних цінностей і грошових коштів, не відобра­жених у звіті підприємства; д) перевірку діяльності господарюючо­го суб'єкта з метою виявлення ухилення від сплати податків; е) оз­найомлення з необхідними нормативними актами, що регламенту­ють порядок відрахування та сплати податків.

Вирішення вказаних завдань можливо шляхом проведення ком­плексу слідчих дій та оперативпо-розшукових заходів:

1) допиту ревізора, який проводив документальну перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єкта, для з'ясування змісту та результатів перевірки;

2) виїмки та огляду документів (письмових, інформації на маг­нітних носіях);

 

3) допиту посадових осіб, відповідальних за^ обчислення; сплату податків та своєчасне подання декларацій та розрахунків податків;

4) обшуку за місцем проживання і роботи посадових осіб об'єкту, що перевіряється;

5) накладення арешту на вклади та майно з метою забезпечен­ня можливої конфіскації та відшкодування спричинених матеріаль­них збитків;

6) припинення операцій з використання грошових коштів, що (знаходяться на розрахунковому рахунку підприємства;

7) допиту свідків (осіб, які тією чи іншою мірою брали участь у здійсненні фінансово-господарських операцій, посадових осіб, з якими підприємство здійснювало економічні взаємовідносини);

8) допиту посадових осіб органів Державної податкової адмі­ністрації, що здійснювали контроль за діяльністю господарюючого суб'єкта, а також проводили документальні перевірки;

9) очної ставки;

10) оперативно-розшукових заходів для виявлення матеріаль­них цінностей та грошових коштів, які належать посадовим осо­бам, підприємствам, що перевіряються, встановлення осіб, які пе­реховуються від слідства.

У необхідних випадках доручається проведення додаткової та повторної документальної перевірки фінансово-господарської діяль­ності господарюючих суб'єктів, з якими підприємство, що пере­віряється, вступало у взаємовідносини; призначення відповідних судових експертиз (економіко-податкової, бухгалтерської та ін.).

Слідча ситуація у разі, коли інформація про факт ухилення від сплати податків отримана внаслідок розслідування інших злочинів, відрізняється від вказаних вище ситуацій тим, що вона має елемент раптовості, який .особливо важливо використовувати в умовах обмеженого обсягу доказової інформації.

Основними завданнями, що випливають з даної ситуації, є ви­явлення, витребування, вилучення необхідних документів первин­ного обліку, бухгалтерських реєстрів та інших документів як інфор­мації про вчинений злочин.


<