§ 1. Поняття і класифікація злочинів у сфері господарської діяльності та методики їх розслідування : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 1. Поняття і класифікація злочинів у сфері господарської діяльності та методики їх розслідування

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Злочини у сфері господарської діяльності мають єдиний родо­вий об'єкт і являють собою широку класифікаційну групу діянь. У межах даної групи злочинів виділяються підгрупи на підставі особ­ливостей їх видового об'єкту, до яких можна віднести передбачені КК злочини у сфері:

1) виконання бюджету: порушення законодавства про бюджет­ну систему України (ст. 803); видання нормативних актів, які зміню­ють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку (ст. 804);

2) фінансових відносин: виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів (ст. 79); порушення правил про валютні операції (ст. 80); приховування валютної виручки (ст. 80і); ухилення від сплати податків (ст. 1482); порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів (ст. 1488); підробка знаків поштової опла­ти та проїздних квитків (ст. 153); незаконне виготовлення, підроб­ка, використання або збут незаконно виготовлених і отриманих або підроблених марок акцизного збору (ст. 153і);

3) підприємницьких відносин: заняття забороненими видами підприємницької діяльності (ст. 148); порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю (ст. 1483); фіктивне підприємництво (ст. 1484); шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 1485); виготов­лення спиртних напоїв і торгівля ними (ст. 149); спекуляція (ст. 154); незаконна торговельна діяльність (ст. 1556); протидія законній підприємницькій діяльності (ст. 1558); приховування банкрутства (ст. 1562); фіктивне банкрутство (ст. 1563);

4) захисту від монополізму та недобросовісної конкуренції: не­законне збирання з метою використання або використання відомо­стей, що становлять комерційну таємницю (ст. 1486); розголошен­ня комерційної таємниці (ст. 1487); штучне підвищення і підтримання високих цін на товари народного споживання та послуги населен­ню (ст. 1555); зговір про фіксування цін (ст. 1557); примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 1982);

5) обслуговування населення: випуск або реалізація недоброя­кісної продукції (ст. 147); обман покупців (ст. 155); обман замов­ників (ст. 155'); отримання незаконної винагороди від громадян за виконання робіт, пов'язаних з обслуговуванням населення (ст. 1552); порушення правил торгівлі (ст. 1553);

6) регулювання переміщення майна через митний кордон Украї-ни:_контрабанда (ст. 70).

Проміжне положення у вказаних підгрупах злочинів посідають діяння, що належать за основними критеріями до економічних зло­чинів, однак характеризуються наявністю насильницького еле­менту. До таких злочинів належать діяння, передбачені статтями КК: ст. 1555 — примушування особи до штучного підвищення чи підтримання високих цін шляхом насильства, завдання шкоди або погрози їх застосування; ч. 2 ст. 1557 — насильство, завдання шкоди чи погроза ними з метою штучної зміни або штучного фіксування цін; ст. 1558 — протидія законній підприємницькій діяльності, поєднана з погрозою насильства, пошкодження чи знищення май­на при відсутності ознак вимагательства; ст. 1982 — примушуван­ня до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань під погрозою насильства, пошкодження чи знищення майна при відсутності ознак вимагательства. Дані злочини в криміналістичній методиці складають окрему підгрупу, у розслідуванні яких вико­ристовуються методики розслідування вимагательства (ст.ст. 862, 144), пов'язаного з економічною діяльністю потерпших.

Загальна методика розслідування злочинів у сфері господарсь­кої діяльності складає основу розслідування таких діянь і є резуль­татом узагальнення слідчої практики.

Загальна методика розслідування злочинів у сфері господарсь­кої діяльності пов'язана з попереднім розробленням видових кри­міналістичних методик. Такі видові методики потребують подаль­шої диференціації на підгрупи.

Найбільш широкою за складом є підгрупа методик розсліду­вання злочинів у сфері підприємницьких відносин, що містить де­сять складів злочинів, з яких значні труднощі у розслідуванні ста­новить шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 1485 КК).

Серед злочинів, що входять в підгрупу діянь, які вчиняються у сфері фінансових відносин, найбільшу складність у розслідуванні являють приховування валютної виручки (ст. 80і КК) та ухилення від сплати податків (ст. 1482 КК).

Певні особливості є і в розробці та зостосуванні методик розслі­дування інших видів злочинів цієї групи, до яких можна віднести:

1) методики розслідування злочинів, що застосовуються в за­лежності бід підслідності та підвідомчості слідчих та оперативно-розшукових органів внутрішніх справ (по лінії ДСБЕЗ, УБОЗ та ін.). Тут виділяються методики розслідування контрабанди (ст. 70 КК), виготовлення або збуту підроблених грошей чи цінних па­перів (ст. 79 КК), порушення правил про валютні операції (ст. 80 КК), незаконного виготовлення підробки, використання або збу­ту незаконно виготовлених і отриманих чи підроблених марок ак­цизного збору (ст. 153і КК);

2) методики розслідування таких “традиційних” господарських злочинів, розробці яких раніше приділялася увага, як спекуляція (ст. 154 КК), злочини в сфері торгівлі та обслуговування населен­ня: обман покупців (ст. 155 КК), обман замовників (ст. 155' КК), порушення правил торгівлі (ст. 1553 КК) та іншіх, які у більшості випадків не становили складності в розслідуванні, через що спеціаль­на розробка таких методик зводилася в основному до методичних рекомендацій по лінії відповідних служб органів внутрішніх справ;

3) методики розслідування злочинів у господарській сфері з чис­ла криміналізованих найбільш небезпечних правопорушень.

Необхідність розробки таких методик пов'язана з появою нових видів діянь, що вчиняються в сфері економічних відносин раніше невідомими способами, з недостатньою підготовленістю оператив-но-розшукових та слідчих органів до їх виявлення та розслідування. Тут розрізняються дві ситуації щодо дії кримінально-правових норм: а) кримінально-правові норми, що є “працюючими” (стосовно діянь, пов'язаних з ухиленням від сплати податків, шахрайством з фінан­совими ресурсами, з порушенням порядку заняття підприємницькою дільністю та ін.); б) норми, поки що недостатньо “працюючі” (на­приклад ті, що встановлюють відповідальність за діяння, пов'язані з маніпуляцією цінами, банкрутством, розголошенням комерційної таємниці та ін.).


<