§ 4. Типові слідчі ситуації при розслідуванні розкрадань : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 4. Типові слідчі ситуації при розслідуванні розкрадань

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Одним з характерних видів слідчих ситуацій по даній категорії справ є обстановка, що характеризується недостатньою поінфор-

мованістю про обставини розкрадання, що підлягають встановлен­ню, великою кількістю перешкод в отриманні такої інформації. Найбільш істотними в цьому відношенні є труднощі, що виника­ють при отриманні відомостей про спосіб вчинення злочину, дже­рела розкрадання, зв'язки між співучасниками та ін. Вирішення таких слідчих ситуацій має значення і для розслідування конкрет­ного розкрадання.

У більшості випадків важливо враховувати можливості вирі­шення завдань у певній слідчій ситуації, наприклад, з використан­ням “чинника раптовості”.

До початку розслідування може скластися три види основних типових ситуацій залежно від обізнаності (настороги) розкрадачів щодо загрози викриття їхньої злочинної діяльності і можливості використання слідчим “чинника раптовості”:

1) по справах, порушених внаслідок документальної ревізії, інвентаризації, перевірок, які проводяться органами проку­ратури, контрольними органами, коли можливий початок розслідування не є раптовим для осіб, які можуть виявитися причетними до зловживань;

2) по справах, порушених внаслідок проведення оперативно-розшукової діяльності і виявлення ознак розкрадання безпо­середньо органом внутрішніх справ (співробітниками служ­би боротьби з економічними злочинами, боротьби з органі­зованою злочинністю), коли складається стан, при якому підозрілі в розкраданні та інших злочинах особи не обізнані про можливий початок розслідування, в зв'язку з чим особ­ливого значення набуває “чинник раптовості”;

3) по справах, які порушуються у випадках затримання на місці злочину співробітниками органів, що не проводять цільові оперативно-розшукові дії (ДАІ, ППС, служби дільничних інспекторів та ін.), осіб за порушення ними певних правил, що викликає підозру в причетності до злочинних дій. В даних умовах “чинник раптовості” хоча і виявляється щодо осіб, які підозрюються, однак його здійснення пов'язане з обмеженою інформацією про можливі злочинні дії.

Виділяється також ситуація, коли кримінальна справа пору­шується в зв'язку з перевіркою заяв, повідомлень (громадян, служ­бових осіб, у засобах масової інформації), явки з повинною. У за­лежності від конкретних обставин в подібних випадках “чинник раптовості” не має звичайної ефективності, особливо при зволі­канні з ОРД і порушенням кримінальної справи.

Врахування даних ситуацій дозволяє точніше визначити умови збирання інформації, намітити порядок і послідовність проведен­ня перевірочних дій, підготовчих, організаційних заходів.

При очевидній відмінності наведених вихідних ситуацій загаль­ними негайними завданнями на початку розслідування, є:

1) встановлення номенклатури і місця знаходження документів (ручного і машинного обліку), в яких могли відобразитися ознаки злочину, і забезпечення їх цілості.

При цьому слід звернути увагу на необхідність дослідження не тільки документів первинного (оперативного) обліку і бух­галтерської документації, але й планових, технологічних, ви­робничо-управлінських, статистичних, податкових та інших документів, бланків, етикеток тощо. Велике значення має аналіз змісту неофіційних документів (записки, нотатки, чор­нові записи, розрахунки та ін.);

2) встановлення місця знаходження сировини, напівфабри­катів, матеріалів, готової продукції, товарів і забезпечення їх цілості;

3) виявлення вимірювальних приладів, що використовуються, — вагів, дозаторів, лекал, трафаретів, штампів, касових апаратів, їх перевірка, фіксація показань, опечатування (при не­обхідності — з урахуванням інтересів виробництва);

4) перекриття доступу до електронно-обчислювальних засобів;

5) встановлення місця знаходження майна і грошових коштів, що належать розкрадачам, з метою забезпечення відшкоду­вання матеріальних збитків, завданих злочином.

Вирішення зазначених завдань не вичерпується початковою стадією розслідування і стадією, що безпосередньо передує пору­шенню кримінальної справи, оскільки в подальшому провадженні по справі можуть бути виявлені дані про раніше не виявлені епізо­ди розкрадання і інших злочинів, причетних до нього осіб та ін.

Виходячи з зазначених слідчих ситуацій, можливе застосуван­ня наступних основних комплексів первісних слідчих та організа­ційних дій, оперативно-розшукових заходів, що в разі необхідності можуть взаємно доповнюватися.


<