§ 3. Тактика перевірочних дій при встановленні ознак розкрадання : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 3. Тактика перевірочних дій при встановленні ознак розкрадання

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Справа про розкрадання може бути порушена тільки в тих ви­падках, коли є достатньо даних, що вказують на ознаки злочину.

В разі необхідності перевірити заяву або повідомлення про розкра­дання до порушення справи в строк не більше десяти днів прово­дяться передбачені ст.ст. 94, 97 КПК дії шляхом відібрання пояс­нень від окремих громадян або службових осіб або витребування необхідних документів. Такі дії мають перевірочний характер і спрямовані на виявлення ознак розкрадання і вирішення питання про достатність підстав для обґрунтованого порушення криміналь­ної справи або для відмови в її порушенні.

Відібрання пояснень і витребування документів може бути по­в'язано з необхідністю проведення інвентаризацій фінансової і гос­подарської діяльності, отримання консультацій фахівців (бухгал­терів, товарознавців, технологів), вивчення нормативних матеріалів, що регулюють фінансову і господарську діяльність підприємства, організації, ознайомлення з особливостями їх діяльності.

При аналізі ознак, що вказують на розкрадання, вчинене певни­ми особами, необхідно всебічно враховувати обставини, які впли­нули на їх поведінку в сфері фінансово-господарської діяльності в обстановці виробничого ризику, необхідність виконання терміно­вих робіт, усунення перешкод, які призвели до відступу від норма­тивів, що регламентують рух матеріальних цінностей, грошових коштів, оформлення документів та ін.

Саме характер таких дій, їх наслідки суб'єктивно можуть сприй­матися як очевидні ознаки порушень, пов'язаних з розкраданнями. В цьому зв'язку важливо підкреслити, що вже на самому початку розгляду матеріалів, що вказують на ознаки розкрадань, як прави­ло, відомі посадові, матеріально відповідальні особи, які розпоряд­жаються майном. У такій ситуації відсутність достатньо повного і об'єктивного врахування пояснень цих осіб з приводу виявлених порушень, з'ясування обставин, які призвели до них, і висування можливих для даної ситуації слідчих версій про характер події, мотиви дій осіб, яким ввірене майно, може призвести до необгрун­тованого порушення справи про розкрадання.

Причинами прорахунків у подібних слідчих ситуаціях (як і в роз­слідуванні в цілому) стають помилки в збиранні, аналізі і об'єктивній оцінці фактичних даних, у тому числі протидоказів, що вказують на відсутність у даної особи мотиву для вчинення злочину.

Ознаки розкрадання як відбиття різноманітних властивостей злочинів є численними і різноманітними і вимагають певної систе­матизації, що забезпечила б повноту охоплення всіх значущих для розслідування слідів.

У криміналістиці ознаки розкрадання систематизуються на ос­нові різних чинників: за формою прояву, змістом, місцем прояву. Залежно від цього можна виділити наступні джерела при виявленні ознак даного виду злочинів: виробничі підрозділи підприємств, де виготовляється (виро­щується, заготовляється, переробляється) продукція, звідки над­ходить сировина, місця збуту готових виробів, реалізації товарів; транспортні підприємства, які здійснюють перевезення си­ровини, готової продукції, товарів; бухгалтерія підприємств, установ, організацій; планові, ста­тистичні, технологічні підрозділи, їх вищі органи, а також су­міжні структури; контрольно-ревізійні органи; органи державних інспекцій; органи стандартизації і сертифікації, пробірного нагляду та ін.; контролюючі органи (Національний банк, Антимонополь-ний комітет, Фонд державного майна, Державна податкова адміністрація, Державна митна служба, Державний комітет у справах захисту прав споживачів та ін.); правоохоронні органи; аудиторські фірми.

Виявлення ознак розкрадання у стадії перевірки повідомлень про вчинені злочини в порядку, передбаченому ст. 97 КПК, мож­на уявити в такому вигляді (табл. 2).

Розкрадання в більшості випадків вчиняється групою осіб, дії яких при відповідних підставах кваліфікуються за сукупностю з іншими злочинами за статтями КК: “Порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю” (ст. 1483), “Незаконна торговельна діяльність” (ст. 1556), “Обман покупців” (ст. 155), “Обман замов­ників” (ст. 155і), “Порушення правил торгівлі” (ст. 1553) та ін.

Дана обставина важлива з точки зору розширення можливос­тей розкриття розкрадань шляхом виявлення інших пов'язаних з ними злочинів, ознаки яких у більшості випадків не завжди врахову­ються. В той же час такий всебічний підхід до дослідження обставин забезпечує розкриття не тільки розкрадань, а й інших злочинів, вчи­нення яких передує їм або спрямоване на приховання розкрадання. Характерно, що ознаки певних злочинів збігаються з ознаками розкрадання (табл. 3). Тому проведення первісних слідчих дій необхі­дно для диференціації злочинних вчинків, пов'язаних з розкраданнями.


<