§ 4. Обчислення строку відбування покарання у виді виправних робіт

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 
РЕКЛАМА
<

Строк покарання у виді виправних робіт обчислюється роками, місяцями і днями, протягом яких засуджений працював і з його заробітку провадилися відрахування. Початком строку вважається день, з якого фактично розпочато відрахування із заробітку засудженого, але не раніше від дня набрання вироком чинності.

Обчислення строку відбування покарання проводиться на підставі відомостей про роботу засудженого на підприємстві, які кожного місяця надсилаються власником підприємства до інспекції. У відомостях зазначаються кількість робочих днів за графіком на підприємстві, кількість фактично відпрацьованих засудженим робочих днів, кількість і причини невідпрацьованих ним днів, кількість днів тимчасової непрацездатності за листом непрацездатності та з інших причин, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду. Якщо засуджений працює у приватного підприємця, такі відомості надсилаються до інспекції за його підписом.

Таким чином, число днів, відпрацьованих засудженою особою, має бути не менше за число робочих днів згідно з графіком роботи даного підприємства, які припадають на кожний місяць установленого судом строку покарання. Якщо кількість днів, які зараховуються у строк відбування покарання в даному місяці, перевищує кількість робочих днів за графіком, то в строк відбування покарання зараховується один календарний місяць. Якщо ж засуджений не відпрацював необхідної кількості робочих днів встановленого судом строку покарання і відсутні підстави для зарахування невідпрацьованих днів у цей строк, то відбування

94

 

виправних робіт продовжується до повного відпрацювання засудженим призначеної кількості днів.

До строку відбування виправних робіт також зараховується:

час, протягом якого засуджений не працював з поважних причин

і за ним, відповідно до закону, зберігалася заробітна плата, а також час,

коли засудженому не надавалася робота на підприємстві, в установі,

організації через її відсутність, що повинно бути підтверджено наказом

або витягом з нього по підприємству;

час, протягом якого засуджений перебував на обліку в державній

службі зайнятості і йому було надано статус безробітного;

час, протягом якого засуджений перебував під вартою у зв'язку з

учиненням злочину, за який відбуває виправні роботи. У строк відбуван

ня виправних робіт зараховується один день ув'язнення за три дні ви

правних робіт відповідно до ч. 4 ст. 338 КПК України.

У строк відбування покарання не зараховується:

час хвороби, викликаної алкогольним, наркотичним або токсичним

сп'янінням або діями, пов'язаними з ними, грубим порушенням правил

техніки безпеки, умисним заподіянням собі тілесних ушкоджень;

час відбування адміністративного стягнення у вигляді адміністра

тивного арешту або виправних робіт;

час тримання під вартою як запобіжного заходу з іншої криміна

льної справи у період відбування виправних робіт у разі, якщо вина в

учиненні злочину доведена в установленому порядку.

Як уже зазначалося, із заробітку засудженого до виправних робіт згідно з вироком суду проводяться відрахування в розмірі від 10 до 20% в дохід держави. Провадяться вони за місцем роботи з усієї суми заробітку без виключення з неї податків та інших платежів, незалежно від наявності інших претензій до засудженого за виконавчими документами (стягнення аліментів, матеріальної шкоди тощо) за кожний відпрацьований місяць при виплаті заробітної плати, і починаються з наступного дня після надходження копії вироку та повідомлення на підприємство, але не раніше, ніж вирок набрав законної сили (ч. 2 ст. 42 КВК України).

Якщо засуджений працює за сумісництвом на кількох підприємствах, то відрахування провадяться за кожним місцем його роботи в розмірі, установленому вироком суду. Коли засуджений працює на роботах з періодичним нарахуванням заробітної плати (сезонні роботи в сільському господарстві, на риболовецьких та рибопереробних підприємствах тощо), то відрахування провадяться у міру її нарахування. В разі, коли особа, яка відбуває виправні роботи, призивається на військові збори, то відрахування провадяться із заробітку, який нараховується їй за місцем роботи.

При проведенні відрахувань із заробітку засудженого до виправних робіт в нього включається як грошова, так і натуральна частина його

95

 

прибутку. Натуральна частина прибутку залишається в розпорядженні підприємства, а її вартість за державними закупівельними цінами перераховується в дохід держави.

Відрахування не провадяться з грошових допомог, які одержуються в порядку загальнообов'язкового державного соціального страхування і соціального забезпечення, виплат одноразового характеру, не передбачених системою оплати праці, сум, що виплачуються як компенсація за витрати, пов'язані з відрядженням, та з інших компенсаційних виплат.

Утримані в дохід держави кошти підприємства передають до Державного бюджету через банківські установи України. В такому ж порядку перераховують кошти і приватні підприємці, а необхідні документи про це щомісяця надсилають до інспекції. Якщо засуджена особа сама є приватним підприємцем або фермером, то сума щомісячних утримань визначається, виходячи з прогнозованого прибутку. Кінцевий розрахунок здійснюється за підсумками року, виходячи з розміру отриманого нею прибутку, відомості про це інспекція одержує у податкових органах за місцем проживання засудженого

Працівники інспекції здійснюють контроль за правильністю і своєчасністю відрахувань із заробітку засуджених, щомісяця відвідують установи казначейств з метою отримання виписок з поточних рахунків і копій платіжних доручень. Отримані дані звіряються з відомостями, що надходять з бухгалтерій підприємств, і заносяться до облікової картки засудженого. Самі ж відомості, копії платіжних доручень та виписок з поточних рахунків підшиваються до особової справи засудженого. Одержання утриманих коштів готівкою забороняється законом.

З метою виявлення засуджених осіб, які працюють за сумісництвом, працівники інспекції один раз на шість місяців направляють запити до податкової адміністрації.

У разі систематичного неправильного або несвоєчасного відрахування сум із заробітку засудженого, а також невиконання інших вимог, передбачених ст. 44 КВК України, працівник інспекції надсилає матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Якщо засуджений відбув призначений строк виправних робіт, але відрахування з його заробітної плати через її затримку не були вчасно перераховані в дохід держави в повному обсязі (що підтверджено розрахунковими відомостями з місця роботи засудженого), то такий засуджений знімається з обліку, а його облікова картка вноситься до картотеки дебіторської заборгованості в інспекції, де вона перебуває до того часу, поки підприємство не перерахує всіх належних коштів. При цьому інспекцією вживаються заходи щодо перерахування зазначених коштів.

Нагляд за точним додержанням законів при виконанні виправних робіт покладений на Генерального прокурора України і підпорядкова-

96

 

т

 

них йому прокурорів. Здійснюючи вищий нагляд за додержанням законів, прокурор зобов'язаний вживати заходів до усунення виявлених порушень, поновлення порушених правил і притягнення в установленому законом порядку до відповідальності винних осіб.

Засуджені, які відбувають покарання у вигляді виправних робіт, залишаються суб'єктами трудових правовідносин. Адміністрація або власник підприємства, установи, організації за місцем відбування покарання має своє коло обов'язків, передбачених статтями 44 та 46 KB K України: щомісячне відрахування визначеної вироком суду частини заробітної плати і перерахування утриманої суми в дохід держави; додержання порядку і умов відбування покарання; своєчасне інформування кримінально-виконавчої інспекції про ухилення засудженого від відбування покарання, переведення його на іншу роботу чи посаду, а також його звільнення; щомісячне інформування кримінально-виконавчої інспекції про кількість робочих днів за графіком на підприємстві, в установі, організації, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду, кількість прогулів, днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності та інших причин.

Сумлінна робота і зразкова поведінка засудженого в період відбування покарання є підставою для застосування до нього заходів заохочення. Саме за цих підстав є можливість, враховуючи думку трудового колективу, зарахувати час щорічної відпустки (яка незалежно від форми власності підприємства складає не менше 24 календарних днів) до строку відбування покарання. За наявності зазначених підстав за 10 днів до надання засудженій особі щорічної відпустки працівник інспекції вносить мотивовану постанову і направляє її на підприємство для проведення необхідних, встановлених законом відрахувань у дохід держави.

При зверненні інспекції до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання або заміну невідбу-тої частини покарання штрафом характеристика засудженого і викладена в ній думка власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засудженого враховуються при остаточному вирішенні цього питання. Власник підприємства може призначити працівника, який буде проводити із засудженим виховну роботу, контролювати його поведінку, виконання визначених для нього робіт, застосовувати заходи заохочення і стягнення, передбачені законодавством про працю.

Подання про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання у виді виправних робіт або заміну невідбутої частини покарання штрафом готується інспекцією спільно із спостережною комісією або службою у справах неповнолітніх відносно засудженого, який відбув установлену КК України частину строку покарання і довів своє виправлення. Усебічно вивчивши матеріали про поведінку засуд-

 

7 А. X. Степанюк

 

97

 

женої особи на виробництві та в побуті, ставлення до праці за період відбування покарання, інспекція надсилає до суду особову справу та подання про умовно-дострокове звільнення.

За порушення порядку та умов відбування покарання у виді виправних робіт до засудженого може застосовуватися інспекцією стягнення у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 4 ст. 46 КВК України), Перед накладенням стягнення засуджений дає письмове пояснення про причини допущеного порушення, яке підлягає перевірці і долучається до його особової справи.

Відносно особи, яка ухиляється від відбування покарання у виді виправних робіт, інспекція надсилає прокуророві матеріали, що свідчать про ухилення для вирішення питання про притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 389 КК України.

Ухиленням засудженого від відбування покарання вважається:

невиконання встановлених обов'язків;

порушення порядку та умов відбування покарання;

вчинення проступку, за який його було притягнуто до адміністра

тивної відповідальності;

допущення більше двох разів протягом місяця прогулів, а також

більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця або поява

на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного

сп'яніння.

Порушником визнається також засуджений, який не з'явився без поважної причини до інспекції або виїхав без дозволу інспекції за межі України.

Якщо місцезнаходження засудженого до виправних робіт невідоме або він зник з постійного місця проживання, а також у разі неприбуття після звільнення з місць обмеження або позбавлення волі до обраного місця проживання, працівники органу виконання покарання опитують рідних, сусідів, знайомих (установлюють його можливе місцеперебування за межами місця проживання), співпрацівників засудженого з метою встановлення його зв'язків та можливого місцезнаходження; надсилають запити до ЖЕКу, селищної, сільської або міської ради, проводять перевірки за обліками органів внутрішніх справ для виявлення засудженого серед затриманих або заарештованих, перевіряють медичні установи і морги — чи не стала засуджена особа жертвою нещасного випадку або злочину.

Коли ж протягом місяця після закінчення початкових розшукових заходів місцеперебування засудженого залишається невстановленим, інспекція направляє до органу внутрішніх справ подання зі всіма необхідними матеріалами для здійснення подальшого розшуку. За наявності достовірних даних про те, що засуджений залишив своє постійне місце проживання з метою ухилення від відбування покарання, орган

98

 

виконання покарання направляє прокуророві подання для вирішення питання про порушення кримінальної справи за ухилення від відбування покарання. Зниклим з місця проживання вважається засуджений, місцезнаходження якого не встановлено протягом ЗО днів в результаті проведення початкових розшукових заходів.

Після затримання засудженого (установлення місцезнаходження) працівник інспекції з'ясовує всі обставини і причини залишення ним постійного місця проживання і, впевнившись, що мало місце ухилення від відбування покарання, направляє до прокуратури подання та матеріали для вирішення питання про порушення кримінальної справи за ухилення від відбування призначеного судом покарання.

У разі встановлення місцезнаходження засудженого, який розшукувався і проживає в іншому регіоні (за відсутності ухилення від відбування покарання), працівник інспекції негайно надсилає запит про це до інспекції за новим місцем проживання засудженого з вимогою негайно перевірити цей факт, установити місце роботи засудженого і при необхідності зробити запит для направлення його особової справи. Після отримання такого запиту працівник інспекції протягом десяти днів проводить перевірку і при позитивному результаті робить запит про направлення на його адресу справи засудженого.

Засуджений, розшук якого оголошено у зв'язку з ухиленням від відбування покарання, може бути затриманий органами внутрішніх справ і конвоюється в порядку, передбаченому діючим законодавством (ч. 7 ст. 46 КВК України).