§ 2. Окремі злочини у сфері службової діяльності : Кримінальне право України - Авторський колектив : Книги по праву, правоведение

§ 2. Окремі злочини у сфері службової діяльності

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 
РЕКЛАМА
<

Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364)

Кримінально караним є зловживання владою або службовим становищем — умисне, з корисливих мотивів чи в інших осо­бистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоро-

 

250          Глава 31.

неним законом правам, свободам та інтересам окремих грома­дян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (ч. 1 ст. 364).

З об'єктивної сторони злочин характеризується такими ознаками: а) дії та бездіяльність службової особи, які вчиня­ються з використанням влади службового становища і супере­чать інтересам служби (тобто влада і службове становище ви­користовуються для вчинення діянь спрямованих на досягнен­ня цілей, якими заподіюється шкода охоронюваним законом інтересам інших осіб); б) настання наслідків у вигляді заподі­яння істотної шкоди вищезгаданим інтересам; в) причинний зв'язок між діянням та наслідками.

Злочин є закінченим з моменту настання суспільно-небезпе­чних наслідків.

Суб'єкт злочину — службова особа.

Суб'єктивна сторона характеризується умисною або змі­шаною формами вини, причому відносно діяння вина полягає у формі умислу, а відносно наслідків — може бути як умис­ною, так і необережною. Мотив є обов'язковою ознакою су­б'єктивної сторони злочину і може бути: 1) корисливий (про­типравне збагачення); 2) інші особисті інтереси (вигоди нема­теріального характеру — просування по службі, уникнення відповідальності тощо); 3) інтереси третіх осіб (створити пе­реваги для своєї родини, знайомих тощо).

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками зло­чину є:

спричинення злочином тяжких наслідків (ч. 2);

вчинення   злочину   працівником   правоохоронного   органу

(ч. 3).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 364 — виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, із позбавленням пра­ва обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; ч. 2 ст. 364 — позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обійма­ти певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; ч. З ст. 364 — позбавлення волі на строк від п'я­ти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох ро­ків та з конфіскацією майна.

Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365)

 

Злочини у сфері службової діяльності          251

Закон визначає, що це умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повнова­жень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охороненим зако­ном правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (ч. 1 ст. 365).

Об'єктивна сторона цього злочину полягає в такому: а) вчинення активних дій, які виходять за межі наданих особі прав і повноважень (які ніхто не має права вчиняти, або які належать до повноважень інших осіб, або вчинення дій на по­рушення встановленого законом порядку); б) заподіяння істот­ної шкоди охоронюваним законом інтересам; в) причинний зв'язок між діяннями та його наслідками.

Злочин є закінченим з моменту настання суспільнонебезпеч-них наслідків.

Суб'єкт злочину — службова особа.

Суб'єктивна сторона характеризується умисною або змі­шаною формами вини, причому відносно діяння вина полягає у формі умислу — особа явно, однозначно усвідомлює неза­конний характер своїх дій. Відносно наслідків вина може бути як умисною так і необережною. Мотиви і ціль вчинення зло­чину на кваліфікацію не впливають.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками зло­чину є:

перевищення влади або службових повноважень, якщо воно

супроводжувалося  насильством,  застосуванням  зброї  або

болісними і такими, що ображають особисту гідність поте­

рпілого, діями (ч. 2);

спричинення  тяжких   наслідків  перевищенням   влади  або

службових повноважень в тому числі і поєднаних з насиль­

ством, застосуванням зброї або болісними і такими, що об­

ражають особисту гідність потерпілого, діями (ч. 3).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 365 — виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк до п'яти ро­ків, або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися пев­ною діяльністю на строк до трьох років; ч. 2 ст. 365 — позба­влення волі на строк від трьох до восьми років із позбавлен­ням права обіймати певні посади чи займатися певною діяль­ністю на строк до трьох років; ч. З ст. 365 — позбавлення во­лі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обі-

 

252          Глава 31.

ймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Службове підроблення (ст. 366)

Предметом службового підроблення є офіційні докумен­ти — документи, які видаються органами державної влади і місцевого самоврядування, а також підприємствами, установа­ми і організаціями в яких посвідчуються факти, що мають юридичне значення.

З об'єктивної сторони злочин характеризується вчиненням хоча б одної з таких дій: а) внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей — тобто документ склада­ється в установленому законодавством порядку, містить всі необхідні реквізити, але містить сфальсифіковані відомості; б) підроблення документів — повна або часткова зміна докумен­ту або реквізитів; в) складання і видача завідомо неправдивих документів — виготовлення документів, що не відповідають дійсності й передача їх громадянам, підприємствам, устано­вам, організаціям.

Службове підроблення є злочином з формальним складом і вважається закінченим з моменту вчинення вищеназваних дій.

Суб'єкт злочину — службова особа.

Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу.

Кваліфікуючою ознакою службового підроблення є спричи­нення тяжких наслідків (ч. 2).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 366 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмежен­ня волі на строк до трьох років з позбавленням права обійма­ти певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; ч. 2 ст. 366 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Службова недбалість (ст. 367).

Законом встановлена кримінальна відповідальність за неви­конання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, як­що цим заподіяна істотна шкода охоронюваним законом пра­вам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.

 

Злочини у сфері службової діяльності          253

Об'єктивна сторона злочину характеризується такими ознаками: а) дія або бездіяльність службової особи; б) наслід­ки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб; в) причинний зв'язок між вказаними діями чи бездіяльні­стю та шкідливими наслідками.

Дія або бездіяльність може виражатися в таких формах: а) невиконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них; б) неналежного виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них.

Суб'єкт злочину — службова особа.

Суб'єктивна сторона характеризується необережною фор­мою вини (злочинна самовпевненість або злочинна недба­лість).

Кваліфікуючою ознакою службової недбалості є спричинен­ня тяжких наслідків (ч. 2).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 367 — штраф від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян або виправні роботи на строк до двох років, або обмежен­ня волі на строк до трьох років, з позбавленням права обійма­ти певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; ч. 2 ст. 367 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі  штрафом від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мі- німумів доходів громадян або без такого.

Одержання хабара (ст. 368)

Предметом цього злочину є хабар — незаконна винагоро­да матеріального характеру: майно (гроші, матеріальні ціннос­ті), право на майно (наприклад, користування майном або пра­во вимагати виконання зобов'язань та ін.), дії майнового хара­ктеру (зокрема безкоштовне надання послуг, виконання робіт тощо).

Об'єктивна сторона злочину полягає в одержанні хабара (особисто або через посередника) у будь-якому вигляді — прийнятті незаконної винагороди, прийнятті виконання робіт чи послуг.

Важливою умовою відповідальності за одержання хабара є виконання або невиконання в інтересах того, хто дає хабара,

 

254          Глава 31.

або третьої особи будь-якої дії з використанням службовою особою влади чи службового становища.

Одержання хабара вважається закінченим з моменту, коли службова особа прийняла хабар або частину хабара.

Одержання хабара слід відмежовувати від корупційних ді­янь, передбачених Законом України „Про боротьбу з коруп­цією" від 5 жовтня 1995 року (Відомості Верховної Ради. — 1995.— №34. — Ст. 266).

Суб'єкт злочину — службова особа.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками оде­ржання хабара є:

■— одержання хабара в особливо великому розмірі або службо­вою особою, яка займає особливо відповідальне становище (ч. 2);

— за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або по­єднане з вимаганням хабара (ч. 3).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 368 — штраф від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні по­сади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; ч. 2 ст. 368 ■— позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займати­ся певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскаці­єю майна; ч. З ст. 368 — позбавлення волі на строк від вось­ми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох ро­ків та з конфіскацією майна.

Давання хабара (ст. 369)

З об'єктивної сторони давання хабара полягає в передачі службовій особі матеріальних цінностей, права на майно чи вчинення на її користь чи користь третьої особи дій майново­го характеру за виконання чи невиконання дії, які службова особа повинна була або могла виконати з використанням вла­ди чи службового становища. Злочин є закінченим з моменту, коли службова особа одержала хабар, або його частину.

Суб'єкт злочину — особа, яка досягла 16 років. Суб'єкти­вна сторона характеризується прямим умислом.

 

Злочини проти правосуддя              255

J                             

І               Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його повторно,

'               тобто особа раніше вчинила давання або одержання хабара

t               (ч. 2 ст. 369).

*              Покарання за злочин: ч. 1 ст. 369 — штраф від двохсот до

\               п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або

і               обмеження волі на строк від двох до п'яти років; ч. 2 ст.

|               369 — позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з

І               конфіскацією майна або без такої.

І               За давання хабара законом встановлені спеціальні підстави

|               звільнення від кримінальної відповідальності. Зокрема, особа,

і               яка дала хабар, звільняється від кримінальної відповідальності,

|               якщо стосовно неї мало місце вимагання хабара або якщо піс-

ля давання хабара вона добровільно заявила про те, що стало­ся, до порушення кримінальної справи щодо неї органу, наді­леному законом правом на порушення кримінальної справи. Провокація хабара (ст. 370)

З об'єктивної сторони провокація хабара полягає у штуч­ному створенні службовою особою обстановки чи умов, що викликають або пропонування хабара, або його одержання. Злочин є закінченим з моменту вчинення таких дій незалежно, чи було передано або одержано хабар. Суб'єкт злочину — службова особа.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом, а також спеціальною метою — викрити особу, що дала або взя­ла хабар.

Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його службо­вою особою правоохоронних органів (ч. 2 ст. 370).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 370 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років; ч. 2 ст. 370 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років.


<