§ 1. Поняття та види злочинів проти громадської безпеки : Кримінальне право України - Авторський колектив : Книги по праву, правоведение

§ 1. Поняття та види злочинів проти громадської безпеки

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 
РЕКЛАМА
<

Родовим об'єктом злочинів проти громадської безпеки є охо-ронювані кримінальним законом суспільні відносини по забез­печенню громадської безпеки. Громадська безпека — це такий стан захищеності суспільства, коли відсутня загроза основопо­ложним цінностям людської спільноти, зокрема життю та здо­ров'ю людей, власності, а також забезпечена можливість нор­мального функціонування підприємств, установ, державних та громадських організацій.

Злочини проти громадської безпеки можна умовно поді­лити на такі три групи:

створення    протизаконних    організацій,    керівництво    та

участь у їх діяльності (ст.ст. 255—261 КК);

незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, ви­

буховими   речовинами   чи   радіоактивними   матеріалами

(ст.ст. 262—266 КК);

злочинні порушення нормативних правил щодо забезпечен­

ня громадської безпеки (ст.ст. 267—270 КК).

 

192          Глава 23.

Кримінальна відповідальність за створення протизаконних організацій, керівництво та участь у їх діяльності (зокрема у вчинюваних нападах) передбачена у таких складах злочи­нів:

в   створення злочинної організації (ст. 255); в   сприяння учасникам злочинних організацій, та укриття їх злочинної діяльності (ст. 256). Передбачає заздалегідь не обіцяне   сприяння   учасникам   злочинних   організацій   та укриття їх  злочинної діяльності  шляхом  надання  примі­щень, сховищ, транспортних засобів, інформації, докумен­тів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів, а також заздалегідь не обіцяне здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності; в   бандитизм (ст. 257);

в терористичний акт (ст. 258). Закон визначає, що терорис­тичний акт — це застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шко­ди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, заляку­вання населення, провокації воєнного конфлікту, міжнарод­ного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особа­ми цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними осо­бами, або привернення уваги громадськості до певних полі­тичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою ме­тою. Крім цього, згідно ч. 4 ст. 258 КК настає відповідаль­ність за створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а також матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації;

в завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці гро­мадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності (ст. 259). Кримінально караним є завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожу­ють загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками (на­приклад, повідомлення про нібито закладену бомбу в уні­верситеті);

 

Злочини протії громадської безпеки             193

• створення не передбачених законам воєнізованих або зброй­них формувань (ст. 260). В нашій державі забороняється створювати не передбачені законами України воєнізовані формування (такі, що мають організаційну структуру війсь­кового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість та дисципліну, і в яких проводиться військова або стройо­ва; фізична підготовка) та брати участь у їх діяльності. Крім того, забороняється створювати не передбачені зако­нами України збройні формування (тобто воєнізовані групи які незаконно мають на озброєнні придатну для викорис­тання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю). Особи, які здійснюють керівництво такими формуваннями, а також за­ймаються їх фінансуванням, постачанням їм зброї, боєпри­пасів, вибухових речовин чи військової техніки піддягають кримінальній відповідальності за ч. З ст. 260. Особи, які бе­руть участь у складі збройних та воєнізованих формувань у нападі на підприємства, установи, організації чи на громадян несуть відповідальність відповідно до ч. 4 ст. 260 КК;

в напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять під­вищену небезпеку для оточення (ст. 261). Відповідно до цієї статті особи несуть відповідальність за вчинення нападу на об'єкти, на яких виготовляються, зберігаються, використо­вуються або якими транспортуються радіоактивні, хімічні, біологічні чи вибухонебезпечні матеріали, речовини, пред­мети, з метою захоплення, пошкодження або знищення цих об'єктів.

Кримінальна відповідальність за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами передбачена у таких складах злочинів:

в викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бо­йових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних мате­ріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зло­вживанням службовим становищем (ст. 262). Мова йде про спеціальний вид злочинів, передбачений статтями 185, 186, 187, 189, 190, 191 КК, якщо їх предметом виступають вищезгадані речі; в   незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або

вибуховими речовинами (ст. 263);

в недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів (ст. 264). Особа підлягає кримінальній відповідальності за

13 — 4-673

 

194          Глава 23.

недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припа­сів, лише за тієї умови, що внаслідок цього сталася заги­бель людей (смерть хоча б однієї особи), або інші тяжкі на­слідки (заподіяння тяжкого або середньої тяжкості тілесно­го ушкодження);

о незаконне поводження з радіоактивними матеріалами (ст. 265). Кримінально караним є придбання, носіння, збері­гання, використання, передача, видозмінення, знищення, роз­пилення або руйнування радіоактивних матеріалів (джерел іонізуючого випромінювання, радіоактивних речовин або ядерних матеріалів, що перебувають у будь-якому фізично­му стані в установці, або виробі чи в іншому вигляді) без передбаченого законом дозволу;

о погроза вчинити викрадання або використати радіоактив­ні матеріали (ст. 266). Особа несе відповідальність за по­грозу вчинити викрадання радіоактивних матеріалів з ме­тою примусити фізичну або юридичну особу міжнародну організацію, або державу вчинити будь-яку дію, або утри­матися від неї, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

Відповідальність   за  злочинні   порушення   нормативних правил щодо забезпечення громадської безпеки:

о порушення правил поводження з вибуховіши, легкозаймис­тими та їдкими речовинами або радіоактивнгшгі матеріа­лами (ст. 267). Кримінальна відповідальність відповідно до цієї статті настає за порушення правил зберігання, викорис­тання, обліку, перевезення вибухових речовин чи радіоак­тивних матеріалів або інших правил поводження з ними, а також незаконне пересилання цих речовин чи матеріалів по­штою, або вантажем, якщо це порушення створило небезпе­ку загибелі людей, або настання інших тяжких наслідків. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 267 особа підлягає відповідаль­ності за ці діяння, а також незаконне пересилання поштою або багажем легкозаймистих, або їдких речовин, якщо вони спричинили загибель людей, або інші тяжкі наслідки;

о незаконне ввезення на територію України відходів і вто­ринної сировини (ст. 268). Закон забороняє ввозити на тери­торію України чи здійснювати транзит через її територію відходів або вторинної сировини без належного дозволу, а також ввозити на територію України чи здійснювати тран­зит через її територію речовин або матеріалів, що належать

 

Злочини протії громадської безпеки             195

до категорії небезпечних відходів, які забороняються до ввезення;

о незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаїшистих речовин (ст. 269). Кримінально караним є: порушення правил законодавчої заборони щодо перевезен­ня на повітряному судні вибухових або легкозаймистих ре­човин. Кваліфікуючою ознакою цього злочину є загибель людей чи інші тяжкі наслідки, спричинені таким перевезен­ням;

в порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270). Особа підлягає кримінальній відповідаль­ності за порушення встановлених законодавством вимог по­жежної безпеки (тобто закріплених у нормативно-правових актах), якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у ве­ликому розмірі. Кваліфікуючою ознакою цього складу зло­чину є загибель людей, майнова шкода в особливо велико­му розмірі або інші тяжкі наслідки. У примітці до ст. 270 КК встановлено спеціальні правила обчислення розміру за­подіяної шкоди.

У розділі IX Особливої частини КК передбачена низка спе­ціальних підстав звільнення від кримінальної відповідальності. Зокрема, це правові норми, встановлені ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 258, ч. 6 ст. 260, ч. З ст. 263 КК.

Особа без будь-яких додаткових умов звільняться від кримі­нальної відповідальності, якщо наявні названі нижче підстави:

відповідно до ч. 2 ст. 255 особа звільняється від криміналь­

ної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого

ч. 1 ст. 255, якщо вона: а) добровільно заявила про ство­

рення злочинної організації або участь у ній; б) активно

сприяла її розкриттю. Це правило не розповсюджується на

організаторів і керівників злочинних організацій;

згідно з ч. 5 ст. 258 особа звільняється від кримінальної

відповідальності за участь у терористичній групі чи терори­

стичній організації, а також матеріальне, організаційне чи

інше   сприяння  створенню   або  діяльності  терористичної

групи чи терористичної організації, за умови, якщо вона: а)

добровільно повідомила про злочин правоохоронний орган;

б) сприяла припиненню існування або діяльності терорис­

тичної групи чи організації або розкриттю злочинів, вчине­

них у зв'язку із створенням або діяльністю такої групи чи

із*

 

196

 

Глава 23.

 

організації, в) якщо в її діях немає складу іншого злочину. Це правило не поширюється на організаторів і керівників згаданих груп та організацій;

у відповідності до ч. 6 ст. 260 звільняється від криміналь­

ної відповідальності особа, яка перебувала в складі неза­

конних воєнізованих чи збройних формувань, за їх створен­

ня або участь у їх діяльності, за умов, якщо вона: а) добро­

вільно вийшла з такого формування; б) повідомила про йо­

го існування органи державної влади чи органи місцевого

самоврядування;

відповідно до ч. З ст. 263 КК особа звільняється від кримі­

нальної відповідальності за незаконне поводження зі збро­

єю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, як­

що вона добровільно (за власною волею і незалежно від

мотивів) здала органам влади зброю, бойові припаси, вибу­

хові речовини або вибухові пристрої.


<