§ 2. Злочини у сфері фінансової, банківської та бюджетної систем : Кримінальне право України - Авторський колектив : Книги по праву, правоведение

§ 2. Злочини у сфері фінансової, банківської та бюджетної систем

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 
РЕКЛАМА
<

Охороняючи сферу фінансової, банківської та бюджетної си­стем законодавець встановив кримінально-правову заборо­ну на:

•               виготовлення,  зберігання,  придбання,  перевезення,  переси­

лання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроб­

лених грошей, державних цінних паперів чи білетів держа-

вноі лотереї (ст. 199). У ч.ч. 2 і 3 ст. 199 передбачається

більш сувора відповідальність, у порівнянні з ч. 1 ст. 199 у

 

176          Глава 21.

зв'язку із можливістю вчинення вказаних дій повторно, або за попередньою змовою групою осіб чи у великому розмірі (ч. 2), а також вчиненням цих дій організованою групою чи в особливо великому розмірі (ч. 3). Дії, передбачені цією статтею, вважаються вчиненими у великому розмірі, якщо сума підробки у двісті і більше разів перевищує неоподат­ковуваний мінімум доходів громадян; в особливо великому розмірі — якщо сума підробки у чотириста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

незаконні дії з документами на переказ, платіжними карт­

ками та іншими засобами доступу до банківськіа рахунків,

обладнанням для їх виготовлення (ст. 200). Злочинною ви­

знається підробка документів на переказ, платіжних карток

чи інших засобів доступу до банківських рахунків, а так са­

мо придбання, зберігання, перевезення, пересилання з ме­

тою збуту підроблених документів на переказ чи платіжних

карток або їх використання чи збут. Під документами на

переказ слід розуміти документ в паперовому або електро­

нному виді, що використовується банками чи їх клієнтами

для передачі доручень або інформації на переказ грошових

коштів між суб'єктами переказу грошових коштів (розраху­

нкові документи, документи на переказ готівкових коштів,

а також ті, що використовуються при проведенні міжбан-

ківського переказу та платіжного повідомлення, інші);

контрабанда (ст. 201). Диспозиція ч. 1 ст. 201 містить за­

конодавче визначення контрабанди. Контрабанда — це пе­

реміщення товарів через митний кордон України поза мит­

ним контролем або з приховуванням від митного контролю,

вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщен­

ня історичних та культурних цінностей, отруйних, сильно­

діючих,  радіоактивних  або  вибухових  речовин,  зброї та

боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бо­

йових припасів до неї), стратегічно важливих сировинних

товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні

правила вивезення за межі України.

Характерною особливістю такого предмета контрабанди, як "товари" є те, що на відміну від інших предметів даного зло­чину їх незаконне переміщення буде злочинним лише у випад­ку, коли їх вартість у тисячу і більше разів перевищує неопо­датковуваний мінімум доходів громадян.

 

Злочини у сфері господарської діяльності   177

Основним безпосереднім об'єктом контрабанди, як уже за­значалося вище, визнаються охоронювані кримінальним зако­ном суспільні відносини, які забезпечують порядок переміщен­ня товарів та інших предметів через митний кордон України з метою надходження до бюджету коштів від митних платежів.

За конструкцією об'єктивної сторони "Контрабанда" від­носиться до злочинів з формальним складом, тобто вважається закінченою з моменту вчинення суспільно небезпечного діяння.

Діяння, при вчиненні контрабанди, може полягати у перемі­щенні товарів та інших предметів через митний кордон двома альтернативними способами:

поза митним контролем;

з приховуванням від митного контролю.

Переміщення предметів через митний кордон України поза митним контролем — це переміщення їх поза місцем розта­шування митниці, поза часом здійснення митного оформлення або з незаконним звільненням від митного контролю.

Під переміщенням предметів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю потрібно розуміти при­ховування предметів у тайниках та інших засобах, що усклад­нюють виявлення предметів, або шляхом надання одним пред­метам вигляду інших, або з поданням митному органу Украї­ни як підстави для переміщення предметів підроблених доку­ментів, документів, одержаних незаконним шляхом або доку­ментів, шо містять неправдиві дані, а також документів, що є підставою для переміщення інших предметів.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони контрабанди є місце її вчинення, а саме митний кордон України, який співпа­дає з державним кордоном України за винятком меж спеціаль­них митних зон, що входять до складу митного кордону Укра­їни. Державним кордоном України є лінія і вертикальна повер­хня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України — суші, вод, надр, повітряного простору.

Суб'єкт даного злочину загальний — тобто фізична, осудна особа, яка до вчинення злочину досягла 16-річного віку.

Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Кваліфікованими видами контрабанди є її вчинення:

—            особою, раніше судимою за ч. 1 чи 2 ст. 201;

12 — 4-ЬІІ

 

,

 

178          Глава 21.

— за попередньою змовою групою осіб. Законодавче визна­чення вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб передбачене у ч. 2 ст. 28.

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 201 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією предметів конт­рабанди; ч. 2 ст. 201 — позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна.

Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспорту­

вання з метою збуту підакцизній: товарів (ст. 204);

ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 207).

Злочинним визнається умисне ухилення службових осіб під­

приємств, установ та організацій незалежно від форми вла­

сності або осіб, які здійснюють господарську діяльність без

створення юридичної особи, від повернення в Україну у

передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від

реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), або інших ма­

теріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також

умисне приховування будь-яким способом такої виручки,

товарів або інших матеріальних цінностей;

незаконне відкриття або використання за межами України

валютних рахунків (ст. 208). Кримінальна відповідальність

передбачена за незаконне, з порушенням встановленого за­

коном порядку, відкриття або використання за межами Ук­

раїни валютних рахунків фізичних осіб, вчинене громадя­

нином України, що постійно проживає на її території, а так

само валютних рахунків юридичних осіб, що діють на те­

риторії України, вчинене службовою особою підприємства,

установи чи організації або за її дорученням іншою осо­

бою, а також вчинення зазначених дій особою, яка здійс­

нює підприємницьку діяльність без створення юридичної

особи;

порушення законодавства про бюджетну систему України

(ст. 210). Даний злочин полягає у використанні службовою

особою бюджетних коштів усупереч їх цільовому призна­

ченню або в обсягах, що перевищують затверджені межі

видатків, а так само недотримання вимог щодо пропорцій­

ного скорочення видатків бюджету чи пропорційного фі­

нансування видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановле­

но чинним бюджетним законодавством, якщо предметом

цих діянь були бюджетні кошти у великих або особливо

 

Злочини у сфері господарської діяльності   179

великих розмірах (великим розміром бюджетних коштів відповідно до ст.ст. 210, 211 КК вважається сума, що в ти­сячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, особливо великим — в три тисячі і біль­ше разів);

• видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановле­ному законом порядку (ст. 211).

Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язко­вих платежів (ст. 212).

Безпосереднім об'єктом даного злочину є суспільні відно­сини у сфері оподаткування юридичних і фізичних осіб з ме­тою функціонування бюджетної системи України.

Об'єктивна сторона даного злочину з матеріальним скла­дом характеризується наявністю наступних обов'язкових ознак: а) діяння, яке полягає в ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів; б) наслідків у вигляді фактично­го ненадходження у дохідну частину бюджету коштів у знач­них (ч. 1), великих (ч. 2), особливо великих (ч. 3) розмірах; в) причинного зв'язку між діянням і наслідком.

Суб'єкт злочину спеціальний: а) службові особи підпри­ємств, установ і організацій незалежно від форми власності, на яких покладено обов'язок по веденню обліку за сплатою пода­тків; б) особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи; в) будь-які інші особи, які зо­бов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі.

Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. Ч. 2 ст. 212 передбачає відповідаль­ність за ті самі діяння, вчинені: за попередньою змовою гру­пою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадхо­дження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах.

Ч. З ст. 212 встановлює заборону за такі діяння вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, збо­рів, інших обов'язкових платежів, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільо­вих фондів коштів в особливо великих розмірах.

Законодавець передбачає спеціальну підставу звільнення від кримінальної відповідальності, згідно з якою особа, що впер­ше вчинила діяння, передбачені ч. 1, 2 цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення

12»

 

180

 

Глава 21.

 

до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 212 — штраф від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися пев­ною діяльністю на строк до трьох років; ч. 2 ст. 212 — штраф від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів дохо­дів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; ч. З ст. 212 — позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Підроблення знаків поштової  оплати  і проїзних квитків

(ст. 215). Особа підлягає відповідальності за даною нормою

за виготовлення з метою збуту, збут або використання заві-

домо підроблених знаків поштової оплати, маркованої про­

дукції, міжнародних купонів для відповіді, посвідчень осо­

би для міжнародного поштового обміну, відбитків маркува­

льних машин, а також квитків залізничного, водного, повіт­

ряного або автомобільного транспорту та інших проїзних

документів і документів на перевезення вантажу;

незаконне   виготовлення,   підроблення,   використання   або

збут незаконно виготовлених,  одержаних чи підроблених

марок акцизного збору чи контрольних марок (ст. 216).


<