§ 1. Поняття і система злочинів у сфері господарської діяльності : Кримінальне право України - Авторський колектив : Книги по праву, правоведение

§ 1. Поняття і система злочинів у сфері господарської діяльності

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 
РЕКЛАМА
<

Злочини у сфері господарської діяльності -— це передбачені нормами КК суспільно небезпечні, винні діяння, які посягають на суспільні відносини, що складаються у процесі господарсь­кої діяльності.

В залежності від безпосередніх об'єктів злочинів, які вхо­дять у дану групу, усі злочини у сфері господарської діяльнос­ті можна систематизувати наступним чином:

злочини у сфері фінансової, банківської та бюджетної сис­

тем (ст.ст. 199—201, 204, 207, 208, 210—212, 215,216);

злочини у сфері підприємництва, конкуренції, банкрутства і

обігу цінних паперів (ст.ст. 203, 203і, 205, 206, 209, 209і,

213, 214, 222—224, 228—232);

злочини  у  сфері  обслуговування  споживачів  (ст.ст.   217,

225—227);

злочини у сфері приватизації державного та комунального

майна (ст.ст. 233—235).

Безпосередніми об'єктами даних злочинів виступають кон­кретні охоронювані кримінальним законом суспільні відноси­ни, які складаються у певній сфері господарської діяльності. Так, скажімо, основним безпосереднім об'єктом злочину пе­редбаченого ст. 201 "Контрабанда" є охоронювані криміналь­ним законом суспільні відносини з приводу встановленого державою порядку переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України.

За особливістю конструкції об'єктивної сторони складу злочину більшість злочинів у сфері господарської діяльності відносяться до злочинів з формальним складом. Тобто для ви­знання цих злочинів закінченими не потрібно настання сус­пільно небезпечних наслідків, достатнім є лише вчинення сус­пільно небезпечного діяння (у формі дії або бездіяльності), на­приклад ст, 200, ч. 1 ст. 207 тощо.

Окремі злочини у сфері господарської діяльності мають ма­теріальний склад. У даних злочинах в якості суспільно небез­печних наслідків, як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони

 

174

 

Глава 21.

 

складу злочину, переважно виступають: отруєння людей (ч. З ст. 204), інші тяжкі наслідки (ч. З ст. 204, ч. З ст. 206), велика шкода (ч. З ст. 206), значні розміри, великі розміри, особливо великі розміри (ст. 212), велика матеріальна шкода (ст. 219, ст. 220, ст. 221, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 224) тощо.

Переважна більшість із вказаних наслідків відносяться до оціночних ознак і жодним чином не визначені на рівні законо­давства, що суттєво ускладнює правозастосування. Окремі з них (наприклад, ст. 218) містять формально визначені ознаки, що забезпечує єдині критерії встановлення суті таких ознак.

Суб'єкт переважної більшості злочинів у сфері господарсь­кої діяльності є загальним. Проте, при наявності спеціальної вказівки у законі (наприклад, ст. 211) виступає у якості спеці­ального суб'єкта.

Суб'єктивна сторона злочинів у сфері господарської діяль­ності характеризується виною у формі умислу. Окремі злочи­ни передбачають мотив (наприклад ст. 219) або мету (напри­клад ч. 1 ст. 204) у якості обов'язкових ознак суб'єктивної сторони складу злочину.

Кримінальна відповідальність за злочини у сфері обслуго­вування споживачів передбачена у таких складах злочинів:

незаконне виготовлення, збут або використання державно­

го пробірного клейма (ст. 217);

обман покупців та замовників (ст. 225). Під обманом розу­

міється умисне обмірювання, обважування, обраховування

чи інший обман покупців або замовників під час реалізації

товарів або надання послуг, якщо ці дії вчинені у значних

розмірах. Обманом покупців та замовників у значних роз­

мірах слід вважати обман,  що спричинив  громадянинові

матеріальну шкоду в сумі, що перевищує три неоподатко­

вуваних мінімум доходів громадян;

фальсифікація засобів вимірювання (ст. 226). Кримінальна

відповідальність встановлюється за виготовлення або пере­

роблення з метою використання чи збуту, а також збут фа­

льсифікованих вимірювальних приладів чи інструментів;

випуск або реалізація недоброякісної продукції (ст.  227),

тобто такої, що не відповідає встановленим стандартам, но­

рмам,  правилам  і технічним умовам,  або  некомплектної

продукції та товарів, якщо такі дії вчинені у великих розмі­

рах. Під випуском або реалізацією недоброякісної продук­

ції, вчиненими у великих розмірах, слід вважати розміри,

 

Злочини у сфері господарської діяльності   175

що перевищують триста неоподатковуваних мінімум дохо­дів громадян.

За вчинення злочинів у сфері приватизації державного або комунального майна передбачається відповідальність у таких складах злочинів:

незаконна приватизація державного,  комунального майна

(ст. 233). Незаконною вважається приватизація державного,

комунального майна шляхом заниження його вартості через

визначення її у спосіб, не передбачений законом, або вико­

ристання підроблених приватизаційних документів, а також

сама приватизація майна, яке не підлягає приватизації згід­

но з законом, або приватизація неправомочною особою;

незаконні діі щодо приватизаційних паперів (ст. 234). Зако­

нодавством встановлена кримінально-правова заборона на

продаж або іншу незаконну передачу приватизаційних па­

перів особою, яка не є власником цих документів, їх купів­

ля або розміщення та інші операції з приватизаційними до­

кументами без належного дозволу;

недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації

державного,  комунального майна або підприємств та їх

подальшого використання (ст. 235). За даною нормою осо­

ба підлягає кримінальній відповідальності за подання не­

правдивих відомостей у декларації щодо походження кош­

тів, за які приватизується державне, комунальне майно або

підприємство, та інших документах, необхідних для їх при­

ватизації, недотримання вимог щодо подальшого викорис­

тання приватизованого об'єкта та інших обов'язкових умов

приватизації, встановлених законами та іншими норматив­

но-правовими актами.