§ 2. Окремі злочини проти основ національної безпеки : Кримінальне право України - Авторський колектив : Книги по праву, правоведение

§ 2. Окремі злочини проти основ національної безпеки

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 
РЕКЛАМА
<

Державна зрада (ст. 111). Кримінально караним є перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підри­вної діяльності проти України, за умов, якщо ці дії умисно вчинені громадянином України на шкоду суверенітетові, тери­торіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

Безпосереднім об'єктом цього злочину є охоронювані за­коном суспільні відносини щодо забезпечення зовнішньої без­пеки держави, суверенітету, територіальної цілісності і недото-

 

Злочини проти основ національної безпеки               115

рканності, обороноздатності, державної, економічної чи інфор­маційної безпеки.

Об'єктивна сторона цього злочину полягає у вчиненні хо­ча б одного з таких діянь: а) перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, що може виявлятися у вступі на службу до війська ворожої держави, наданні допомоги агентам спецслужб ворожої держави тощо; б) шпигунство — передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю. Державна та­ємниця — це інформація у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони пра­вопорядку, розголошення, якої може завдати шкоди національ­ній безпеці України і які в установленому порядку визначені як державна таємниця1; в) надання іноземній державі, інозем­ній організації або їх представникам допамоги в проведенні підривної діяльності проти України, а саме вчинення будь-яких дій, що сприяють вищезгаданим державам, організаціям та їх представникам здійснювати підривну діяльність.

Державна зрада — це злочин з формальним складом і є за­кінченим з моменту вчинення будь-яких передбачених ст. 111 КК дій.

Суб'єкт злочину — громадянин України, який досяг 16-річ-ного віку.

Суб'єктивна сторона державної зради характеризується виною у формі прямого умислу та спеціальною метою — за­подіяти шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та не­доторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

Покарання за злочин: позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.

Закон (ч. 2 ст. 114 КК) передбачає спеціальну підставу зві­льнення від кримінальної відповідальності за державну зраду, зокрема встановлено такі умови:

громадянин не вчинив ніяких дій на виконання злочинного

завдання іноземної держави, іноземної організації або їх

представників;

громадянин добровільно заявив органам державної влади

про свій зв'язок з ними та про отримане завдання.

Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 року // Відо­мості Верховної Ради. — 1994. — № 16. — Ст. 93.

 

116          Глава 16.

Диверсія (ст. 113). Основний безпосередній об'єкт дивер­сії — охоронювані законом суспільні відносини в окремих сферах національної безпеки. Додатковим об'єктом злочину можуть бути життя та здоров'я особи, навколишнє середовище і власність. Предметом цього злочину можуть бути: об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення (нафтопроводи, мости, електростанції тощо); стада домашніх тварин, риба; посіви сільськогосподарських культур, лісові ма­сиви.

Об'єктивна сторона диверсії полягає у вчиненні дій (вибу­хів, підпалів тощо) спрямованих на: а) масове знищення лю­дей; б) заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди здоро­в'ю; в) зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важ­ливе народногосподарське чи оборонне значення; г) радіоакти­вне забруднення; ґ) масове отруєння; д) поширення епідемій, епізоотій (масові захворювання тварин) чи епіфітотій (масові захворювання рослин).

Диверсія вважається закінченим злочином з моменту вчи­нення вибуху, підпалу чи іншої дії незалежно від настання су­спільно небезпечних наслідків.

Суб'єкт злочину — особа, що досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою — ослаблення держави. Саме спеціальна мета диверсії є критерієм відмежування її від поді­бних складів злочинів: вбивств, забруднення навколишнього природного середовища, терористичного акту тощо.

Покарання за злочин: позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.


<