§ 2. Наукові основи кваліфікації злочинів : Кримінальне право України - Авторський колектив : Книги по праву, правоведение

§ 2. Наукові основи кваліфікації злочинів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 
РЕКЛАМА
<

У випадку вчинення суспільно небезпечного діяння перед право-застосовчими органами постає питання про юридичну оцінку вчиненого, встановлення відповідності діяння юридичній конс­трукції конкретного складу злочину, передбаченого нормами КК. Тобто, виникає необхідність здійснити кваліфікацію злочину.

Кваліфікація злочинів, як поняття науки кримінального пра­ва, може вживатися в кількох значеннях в залежності від осо­бливостей змісту даного поняття і суб'єкта кваліфікації. Ці значення мають умовний характер і можуть розглядатися як певні види кваліфікації злочинів.

Залежно від юридичної значимості (зокрема її правових на­слідків) кваліфікація злочинів поділяється на:

Офіційну (легальну) — здійснюється компетентним право-

застосовчим органом в процесі розслідування і розгляду

конкретної кримінальної справи.

Неофіційну — не тягне за собою відповідних правових на­

слідків, оскільки здійснюється не в процесі реального за­

стосування правових норм і не відповідним компетентним

правозастосовчим органом.

В залежності від суб'єкта такої неофіційної кваліфікації во­на умовно поділяється на:

а)             доктринальну кваліфікацію — дається вченими в межах на­

укових досліджень, узагальнення судової практики тощо;

б)            учбову кваліфікацію — дається викладачами і студентами в

межах навчання;

в)             публіцистичну кваліфікацію — дається журналістами в сво­

їх публікаціях.

 

112          Глава 14.

Кваліфікація злочинів — це встановлення і юридичне закрі­плення відповідності між фактично вчиненими діяннями і юридичним складом злочину, який передбачений нормами кри­мінального кодексу.

Основний правовий зміст кваліфікації злочинів:

кваліфікація злочинів — різновид юридичної кваліфікації (з

позиції загальної теорії права), що полягає у виборі тієї

правової норми, яка передбачає відповідну ситуацію;

кваліфікація злочинів є юридичною кваліфікацією у процесі

застосування правових норм;

за своїм змістом кваліфікація злочинів — це встановлення

відповідності певної поведінки особи у поєднанні з іншими

фактичними обставинами (юридичними фактами) юридич­

ному складу злочину певного виду чи окремого різновиду

такого злочину;

висновок про відповідність певної поведінки особи в поєд­

нанні з іншими фактами юридичного складу злочину як ре­

зультат кваліфікації має свої зовнішні форми закріплення в

процесуальних документах.

Загальною передумовою кваліфікації злочинів є встановлен­ня і узагальнення фактичних обставин, що мають значення для кваліфікації. Таке узагальнення передбачає перехід від фа­ктичного рівня викладу і сприйняття відповідних обставин на рівень їх юридичного змісту.

Наступним етапом кваліфікації є визначення юридичної зна­чимості фактичних обставин в контексті відповідних елементів чи ознак юридичного складу злочину, що передбачає таку сис­тематизацію фактичних обставин, яка дозволяє віднести їх до певної складової частини юридичного складу злочину, яку во­ни характеризують (наприклад, насильство переважно характе­ризує діяння як ознаку об'єктивної сторони).

Після проведення оцінки фактичних обставин, здійснюється загальна програма кваліфікації злочинів. Підставами кваліфіка­ції є:

фактична — встановлення наявності конкретних фактич­

них обставин у діяннях особи стосовно якої здійснюється

кваліфікація;

нормативна — наявність у нормах КК конкретного складу

злочину, який передбачає відповідальність за вчинене, та за

своїми ознаками повністю співпадає із фактичними обста­

винами вчиненого.

 

Злочини проти основ національної безпеки               113


<