§ 3. Сукупність злочинів : Кримінальне право України - Авторський колектив : Книги по праву, правоведение

§ 3. Сукупність злочинів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 
РЕКЛАМА
<

Згідно зі ст. 33 КК сукупністю злочинів є вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено. Таким чином, законом пе­редбачено наступні ознаки сукупності злочинів:

особою вчинено два або більше злочини;

кожен зі злочинів кваліфікується за різними статтями або

за різними частинами однієї статті Особливої частини КК;

за жоден зі злочинів особа не була засуджена (всі злочини

вчинені до постановления вироку хоча б за один з них).

Сукупність — це вчинення двох і більше одиничних злочи­нів у будь-якому їх поєднанні, але за умови, що вони підляга­ють самостійній кваліфікації за відповідною статтею або час­тиною статті КК. Сукупність не утворюється при вчиненні двох і більше тотожних злочинів, оскільки це повторність. Як­що особа була засуджена хоча б за один зі злочинів, про які йде мова, то має місце не сукупність, а рецидив злочинів. При сукупності не враховуються злочини, за які особа була звіль­нена від кримінальної відповідальності за підставами, встанов­леними законом.

 

Множинність злочинів      '               43

Сукупність злочинів поділяється на два види: ідеальну суку­пність і реальну сукупність.

Ідеальна сукупність має місце тоді, коли одним діянням особи вчинено два або більше злочини. Прикладом ідеальної сукупності може бути отримання службовою особою як хаба­ра вогнепальної зброї. Тобто однією дією особа чинить два злочини і кваліфікація вчиненого лише як одержання хабара явно недостатня, оскільки вчинене не охоплюється повністю однією статтею кримінального закону. В даному випадку ма­ють бути застосовані дві норми Особливої частини разом. Дії службової особи, яка одержала у виді хабара вогнепальну зброю мають всі ознаки ідеальної сукупності злочинів і тому кваліфікуються за ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) і ст. 368 КК (одержання хабара).

Реальна сукупність означає, що винний різними самостій­ними діями вчиняє два або більше злочини. Тобто, вчинено дві або більше дії, кожна з яких є самостійним злочином (напри­клад, крадіжка і вбивство). Слід підкреслити, що при реальній сукупності кожне діяння, вчинене особою, утворює самостій­ний злочин. На відміну від ідеальної сукупності, при реальній сукупності між діями, що вчиняються винним, є певний про­міжок в часі.

Сукупність дуже подібна до складених злочинів, через те, що складений злочин містить в собі два (а то й більше) зло­чинні діяння, кожне з яких є самостійним злочином, але об'єднані законодавцем в один склад злочину і тому охоплю­ються ознаками однієї статті КК.

Спільним для реальної сукупності і повторності злочинів є вчинення двох і більше злочинів, кожен з яких містить ознаки одиничних злочинів. При вчиненні повторності тотожних зло­чинів вони охоплюються однією статтею КК, а при реальній сукупності кожен злочин підпадає під ознаки окремих статей КК. У випадках, коли один з тотожних злочинів є закінчений, а інший є замахом, то вони кваліфікуються за правилами су­купності злочинів.


<