§ 1. Поняття, ознаки та форми співучасті : Кримінальне право України - Авторський колектив : Книги по праву, правоведение

§ 1. Поняття, ознаки та форми співучасті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 
РЕКЛАМА
<

Злочин може бути вчинений як однією особою, так і спільни­ми умисними діями декількох (двох і більше) осіб. Вчинення злочину у співучасті полегшує його вчинення та приховування і тому становить більшу суспільну небезпеку, ніж вчинення його однією особою. Поняття співучасті у злочині важливе як у теоретичному так і в практичному плані. У теоретичному плані воно актуальне у зв'язку з тим, що його визначення співвідноситься з реально існуючими видами злочинної діяль­ності і породжує цілу низку дисткусійних питань. У практич­ному плані поняття співучасті важливе тому, що в багатьох випадках кваліфікація конкретних злочинів, вчинених кількома суб'єктами, ускладнюється відсутністю відповідної законодав­чої рекомендації і суперечливістю правозастосовчої практики.

Вчинення злочину у співучасті визнається обставиною, яка обтяжує відповідальність і покарання. Наприклад, умисне вбивство, розбій, де обтяжуючими (кваліфікуючими) ознаками є їх вчинення у співучасті (за попередньою змовою групою осіб).

У ст. 26 КК міститься законодавче визначення співучасті: умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. Таким чином, співучасть — це об'єднання,

3 — 4-673

 

34            Глава 4.

коли кілька осіб вчинюють один і той же злочин спільно і умисно.

Об'єктивні ознаки співучасті — вчинення одного і того самого злочину спільно декількома (двома або більше) особами.

Суб'єктивні ознаки співучасті — це умисна спільна участь у вчиненні умисного злочину. У злочинах, які скоюються з необережності, співучасті бути не може. Не буде співучасті і тоді, коли одна особа діє умисно, а інша — з необережності.

Кожен із співучасників повинен мати ознаки суб'єкта зло­чину — тобто бути фізичною особою, досягти віку криміналь­ної відповідальності (16 років, а в окремих випадках — 14 ро­ків) або мати ознаки спеціального суб'єкта (наприклад, служ­бова особа, військовослужбовець тощо).

За об'єктивними ознаками співучасть поділяється на прос­ту і складну.

Проста співучасть (співвиконавство) — це форма, де всі співучасники є виконавцями конкретного злочину і виконують однакову роль. Наприклад, один тримає потерпілого, другий наносить удари, третій — вилучає особисті речі потерпілого.

Специфічна ознака співвиконавства — співучасники по­вністю або частково вчиняють дії, які входять до об'єктивної сторони юридичного складу того закінченого злочину, який вони вчиняють спільними зусиллями. Дана ознака зумовлює основну особливість кваліфікації дій співвиконавців — форму­ла кваліфікації не передбачає посилання на ст. 27 КК, дії спів­виконавців кваліфікуються безпосередньо за статтею Особли­вої частини КК.

Складна співучасть (співучасть з розподілом ролей) — має місце у випадку, коли співучасники виконують різні ролі: виконавець, організатор, підбурювач, пособник.

Загальна ознака даної форми співучасті — наявність (крім виконавця) принаймні ще одного: організатора, підбурювача чи пособника. По суті саме ця форма співучасті найбільш по­вно регламентована в ст. 27 КК.

Загальною особливістю кваліфікації злочинів, що вчиняють­ся у співучасті з розподілом ролей (крім кваліфікації дій вико­навця чи співвиконавців) — є обов'язкове посилання на відпо­відну частину ст. 27 КК та ту статтю Особливої частини КК, яка передбачає вчинений даним співучасником злочин.

За суб'єктивними ознаками (за стійкістю зв'язків, стійкіс­тю умислу) розрізняться такі форми співучасті:

 

Співучасть у злочині         35

вчинення злочину групою осіб (злочин визнається таким, що

вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька

(два або більше) виконавців без попередньої змови між со­

бою);

вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб (зло­

чин визнається вчиненим за попередньою змовою групою

осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або бі­

льше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домови­

лися про спільне його вчинення);

вчинення злочину організованою групою (злочин визнається

вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або

вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попе­

редньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення

цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним пла­

ном з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на

досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи);

вчинення злочину злочинною організацією (злочин визнаєть­

ся вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний

стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (три і біль­

ше), члени якого або структурні частини якого за попере­

дньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з

метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тя­

жких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва

чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забез­

печення функціонування як самої злочинної організації, так

і інших злочинних груп).

Співучасть є самостійним інститутом і має важливе значен­ня в кримінальному праві, оскільки дає змогу правильного за­стосування норм Кримінального кодексу, принципу заперечує реалізацію індивідуалізації кримінальної відповідальності й покарання.