63. Правова характеристика обмеження волі. : Кримінальне Право України - Кузнецов В.В., Савченко А.В., Плугатир В.С. : Книги по праву, правоведение

63. Правова характеристика обмеження волі.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 
РЕКЛАМА
<

Обмеження волі це міра кримінального покарання, яка полягає в триманні за вироком суду засудженої особи у спеціалізованих кримінально-виправних установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням до праці.

Відповідно до ст. 52 КК обмеження волі може застосовуватися тільки як основна міра покарання.

Можливий строк обмеження волі — від одного до п’яти років.

У зв’язку з тим, що даний вид покарання пов’язаний з обов’язковим залученням засудженого до праці, до обмеження волі, згідно з ч. 3 ст. 61 КК не можуть бути засуджені: неповнолітні, вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до 14 років; особи, які досягли пенсійного віку; інваліди першої і другої груп, військовослужбовці.

У разі заміни покарання у вигляді обмеження волі позбавленням волі згідно зі ст. 72 КК до одного дня позбавлення волі прирівнюються два дні обмеження волі.

Згідно ст.56 Кримінально-виконавчого кодексу України особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у виправних центрах, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх постійного місця проживання до засудження.

Засуджені до обмеження  волі  залучаються до праці, як правило, на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою. Праця засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу. Засудженим незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як сімдесят п'ять відсотків загальної суми заробітку (ст.60 КВК).

Засуджені до обмеження волі мають право: носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні  речі, користуватися грішми без обмежень; відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові  побачення  без  обмежень, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць.

Засудженим може бути дозволено короткочасні виїзди за межі виправного центру за обставин, передбачених законом для осіб, засуджених до позбавлення волі, а також з інших поважних причин у таких випадках: за необхідності звернутися в  медичний заклад з  приводу захворювання чи лікування  за наявності відповідного  медичного висновку; для складання іспитів у навчальному закладі; за викликом судових і слідчих органів - на період провадження слідства чи дізнання; для попереднього  вирішення  питань  трудового  і  побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу; у разі  виникнення  інших  життєво  необхідних обставин,  які  потребують присутності засудженого.

Особи, засуджені до обмеження волі, зобов'язані: виконувати законні вимоги адміністрації  виправного центру, які стосуються порядку відбування призначеного покарання; сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією виправного центру; постійно знаходитися в межах виправного центру під  наглядом, залишати  його  межі  лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру, проживати за особистим посвідченням,  яке видається взамін паспорта; проживати, як правило, у спеціально призначених гуртожитках.

Перебування засудженого у вільний від роботи час поза  гуртожитком допускається  з  дозволу  адміністрації  виправного центру,  яка з цього питання виносить вмотивовану постанову (ст.59 КВК).

Засудженим до обмеження волі забороняється: доставляти і зберігати на території,  де  вони  проживають, предмети, вироби і речовини, перелік яких визначений нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання  покарань. У разі виявлення таких предметів, виробів і речовин у засудженого вони підлягають вилученню зберіганню, речі, вилучені з обігу, знищуються, гроші, цінності та інші речі за рішенням суду можуть бути передані в доход держави.

 


<