39. Поняття та види помилок у кримінальному праві. Їх вплив на кримінальну відповідальність. : Кримінальне Право України - Кузнецов В.В., Савченко А.В., Плугатир В.С. : Книги по праву, правоведение

39. Поняття та види помилок у кримінальному праві. Їх вплив на кримінальну відповідальність.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 
РЕКЛАМА
<

Помилка у кримінальному праві - це неправильне уявлення особи про дійсний юридичний чи фактичний характер учиненого нею діяння і його наслідки.

Характер помилки може значно вплинути на правильне встановлення дійсного змісту суб’єктивної сторони злочину, а також на вирішення питання про правову оцінку вчиненого. Залежно від змісту неправильного уявлення особи розрізняють два види помилки: юридичну і фактичну.

Юридична помилка - це неправильне уявлення особи про юридичну природу вчиненого діяння, його правову оцінку та наслідки. Вирізняють такі види юридичної помилки: а) помилка в злочинності діяння; б) помилка у кваліфікації вчиненого; в) помилка у виді та мірі покарання.

За помилкового уявлення особи про те, що вчинене нею є злочином, тоді як у дійсності закон його таким не визначає, має місце так званий уявний злочин. У цьому випадку кримінальна відповідальність за вчинене виключається, оскільки воно не є злочином. Помилка у злочинності діяння може полягати й в іншому, а саме, неправильному уявленні особи про незлочинність діяння, тоді як за законом воно є злочинним. За таких обставин кримінальна відповідальність не виключається. Відповідно до ч. 2 ст. 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Неправильне уявлення суб’єкта про кваліфікацію скоєного ним діяння або про вид і міру покарання, яке може бути призначене за вчинений злочин, не мають принципового значення для відповідальності особи.

Фактична помилка - це неправильне уявлення особи про обставини, які утворюють об’єктивні ознаки конкретного складу злочину.

Залежно від того, у змісті яких саме об’єктивних ознак помиляється особа, розрізняють такі види фактичної помилки: а) помилка в об’єкті; б) помилка в характері діяння (дії чи бездіяльності); в) помил­ка в розвитку причинного зв’язку; г) помилка відносно суспільно небезпечних наслідків.

Помилка в об’єкті, тобто в характері тих суспільних відносин,                   на які здійснюється посягання, наявна, якщо винний спрямовує свої дії проти одного об’єкта, помилково сприймаючи його як інший. У разі помилки в предметі злочину шкода спричиняється саме тому об’єк­то­ві, який є мішенню злочинця, але безпосередньому впливу піддається не намічений винним, а інший предмет. Помилка в особі потерпілого полягає в тому, що винний вирішив, наприклад, убити певну особу, помилково приймає за неї іншу особу, на яку й здійснює посягання.

Помилка в характері вчиненого діяння полягає в неправильному уявленні особи щодо наявності або відсутності у її діянні фактичних ознак, що утворюють об’єктивну сторону конкретного складу злочину.

Помилка в розвиткові причинного зв’язку означає неправильне уявлення особи про дійсний розвиток причинного зв’язку між вчиненим нею діянням і злочинним результатом, який настав. Помилка відносно суспільно небезпечних наслідків частіше за все полягає у помилковому уявленні особи про розмір спричиненої злочином шкоди.

 


<