22. Поняття об’єкта складу злочину, його значення для визначення характеру суспільної небезпеки діяння. Класифікація об’єктів. : Кримінальне Право України - Кузнецов В.В., Савченко А.В., Плугатир В.С. : Книги по праву, правоведение

22. Поняття об’єкта складу злочину, його значення для визначення характеру суспільної небезпеки діяння. Класифікація об’єктів.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 
РЕКЛАМА
<

Об’єктом злочину є суспільні відносини, які перебувають під охороною кримінального закону, на які посягає злочин, яким заподіюються або які ставляться під загрозу заподіяння суспільно небезпечної шкоди. До обов’язкових ознак об’єкта злочину відносять суспільні відносини, до факультативних - предмет злочину і потерпілого від злочину.

Суспільні відносини, як об’єкт злочину, мають внутрішню структуру. Структурними елементами суспільних відносин є: суб’єкти суспільних відносин, предмет, із приводу якого існують суспільні відносини, суспільно корисна діяльність (соціальний зв’язок) як зміст суспільних відносин.

У теорії кримінального права широке розповсюдження отримала тричленна класифікація об’єктів злочину на загальний, родовий та безпосередній. Це - класифікація „по вертикалі”.

Загальним об’єктом злочинів визнається вся сукупність суспільних відносин, які охороняються кримінальним законом.

Під родовим об’єктом злочинів прийнято розуміти суспільні відносини, на які посягає певна група злочинів. Це можуть бути тотожні, або однорідні, суспільні відносини, які охороняються комплексом взаємопов’язаних кримінально-правових норм. Родовий об’єкт злочинів найчастіше вказується в назвах розділів Кримінального кодексу. Наприклад, розд. XVII має назву „Злочини у сфері службової діяльності”.

Безпосередній об’єкт -- це суспільні відносини, на які посягає конкретне злочинне діяння. Безпосередній об’єкт - це суспільні відносини, поставлені під охорону конкретного кримінального закону.

У теорії кримінального права широко розповсюджена триступенева класифікація багатооб’єктних злочинів „по горизонталі”. Суть цієї класифікації полягає в тому, що на рівні безпосереднього об’єкта вирізняються основний, додатковий та факультативний безпосередні об’єкти злочину (класифікація „по горизонталі”).

Основний безпосередній об’єкт - це суспільні відносини, порушення яких складає соціальну сутність злочину, основний безпосередній об’єкт в вирішальній ступені визначає суспільну небезпечність конкретного злочину.

Додатковий безпосередній об’єкт злочину - це суспільні відносини посягання на які не являються суттю цього злочину, але вони порушуються, або ставляться в загрозу порушення поряд з основним безпосереднім об’єктом.

Факультативним безпосереднім об’єктом злочину визнаються суспільні відносини, які даний злочин в одних випадках порушує, а в інших не порушує.

Об’єкт злочину має важливе практичне значення: для відмежування злочинів від інших правопорушень; для визначення соціальної сутності злочину; для визначення суспільних відносин, які потребують кримінально-правової охорони; для класифікації всіх злочинів; для встановлення характеру та ступеня суспільної небезпечності злочину; для правильної кваліфікації злочину.

 


<