16. Готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення умислу. : Кримінальне Право України - Кузнецов В.В., Савченко А.В., Плугатир В.С. : Книги по праву, правоведение

16. Готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення умислу.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 
РЕКЛАМА
<

Готуванням до злочину, згідно з ч. 1 ст. 14 КК, визнається підшукання або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників, або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

З об’єктивної сторони готування до злочину може проявлятися в різноманітних діях, але загальним для них є те, що всі вони передбачають створення умов для вчинення закінченого злочину. Проте він не доводиться до кінця, припиняється з причин, що не залежали від волі винного. Наприклад, останнього затримали працівники ОВС чи інші обставини перешкодили завершити злочин.

З суб’єктивної сторони готування до злочину можливе лише з прямим умислом, тобто винний усвідомлює, що він створює умови з метою вчинення певного злочину і бажає створити такі умови. При цьому винний має намір не обмежуватись лише готуванням до злочину, а вчинити такі дії, які призведуть до закінчення злочину, але йому не вдається реалізувати свій умисел.

Тобто готування до злочину має такі  основні об’єктивні ознаки:

1. Підготовчі  дії  передують  безпосередньому  вчиненню  злочину.

2. Підготовчі дії є суспільно небезпечними, тому що створюють умови для заподіяння шкоди суспільним відносинам.

3. Підготовчі дії віддалені в часі від безпосереднього вчинення  злочину.

4. Підготовчі дії віддалені, як правило, в просторі від  безпосереднього вчинення  злочину.

5. Підготовчі дії не охоплюються об’єктивною стороною задуманого злочину, передбаченого Особливою частиною КК.

6. Підготовчі дії утворюють лише умови для настання суспільно небезпечних наслідків.

7. Предмети, засоби, знаряддя, які підшуковувались або були виготовлені чи видозмінені, повинні мати визначне призначення. Тобто, за допомогою їх особа планує вчинити конкретний  злочин.

8. Підготовчі дії не ставлять під загрозу об’єкт  злочину. Шкода об’єкту злочину підготовчими діями не спричиняється. Підготовчі  дії віддалені від об’єкту злочину проміжками часу.

9. Особливістю готування до злочину є те, що воно вчинюється лише шляхом дії.

10. При готуванні до злочину злочинна діяльність не доводиться до кінця з причин, що  не  залежать від волі винного. Якщо умисел на злочин винним повністю  реалізований, то скоєне слід кваліфікувати як закінчений склад злочину, стадія  готування  взагалі не виділяється.

Готування до злочину має такі основні суб’єктивні ознаки:

1. Підготовчі  дії  завжди  вчиняються  умисно. Цілеспрямованість  дій винного  визначається  бажаними  для  винного злочинними  наслідками. Тобто, готування  до  злочину  завжди скоюється з  прямим  умислом.

2. Наявність у особи при вчиненні підготовчих дій найближчої мети - створення можливості для заподіяння суспільно небезпечної шкоди об’єкту кримінально-правової охорони та кінцевої мети - вчинення в наступному певного злочину, передбаченого Особливою частиною КК.

Причини, які зумовлюють те, що готування до злочину рідко тягне кримінальну відповідальність: труднощі виявлення готування до злочину (латентність); невеликий ступінь суспільної небезпеки, внаслідок чого застосовується звільнення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 КК готуван­ня до злочину поділяється на такі види: а) у підшукуванні засобів чи знарядь для вчинення злочину; б) пристосуванні засобів чи знарядь для вчинен­ня злочину; в) підшукуванні співучасників; г) змові на вчинення зло­чину; г) усуненні перешкод; д) іншому умисному створенні умов для вчинення злочину.

Підшукання - це будь-який спосіб набуття знарядь чи засобів вчинення злочину (покупка, міна, отримання в тимчасове користування, виготовлення).

Пристосування засобів чи знарядь - це будь-які дії, направлені на їх виготовлення, переробку, видозмінення, ремонт предметів для здійснення злочину.

Іншим умисним створенням умов для вчинення злочину є дії, спрямовані на реалізацію злочинного задуму. Такі дії утворюють можливість або полегшують вчинення злочину.

Відмежування готування до злочину від виявлення умислу:

а) під виявленням умислу розуміють прояв особою тим чи іншим засобом (усно, письмово, іншим шляхом) наміру вчинити певний злочин. Відповідно до ст.11 КК злочином є передбачене Кодексом су­спільне небезпечне протиправне і винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину;

б) при виявленні умислу відсутня сама дія або бездіяльність, тому виявлення умислу не розглядаєть­ся як стадія вчинення злочину і не тягне за собою кримінальної від­повідальності;

в) від прояву умислу слід відрізняти такі самостійні злочини, як погроза вбивством, погроза знищення майна, заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку тощо (наприклад, ст.ст. 129, 195, 295 КК та ін.). У цих випадках карається не самий умисел, а суспільно небезпечне діяння (погроза або заклики), навіть якщо у особи і не було наміру в подальшому реалізувати погрозу або заклики, бо тут спричиняється безпосередня шкода особистій чи громадській безпеці, громадському порядку.

Наведене свідчить про те, що прояв умислу на вчинення злочину - з одного боку і погроза вчинити злочин або заклики до вчинення злочину - з другого - це різні поняття. В першому випадку кримінальна відповідальність відсутня, в другому вона має місце тоді, коли це передбачено певною кримінально-правовою нормою Особливої частини КК.